Єсентуки (мінеральна вода)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будівля грязелікарні імені Н. А. Семашко (курорт Єсентуки)

Єсентуки́ — мінеральні води популярного великого бальнеологічного курорту Росії Єсентуки, що спеціалізується на лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки та порушення обміну речовин.

Базовими лікувальними засобами курорту є понад двадцять джерел мінеральних вод. Найбільш відомі серед них: «Єсентуки № 20», «Єсентуки № 17», «Єсентуки № 4», «Єсентуки № 2 (нова)» та багато інших. Води джерел використовуються для пиття, прийому ванн, зрошень, інгаляцій. У лікувальних цілях (грязелікування) також використовують сульфідну мулову грязь Тамбуканського озера.

Історична довідка[ред. | ред. код]

День заснування міста-курорту Єсентуки відзначається 27 серпня[1]. Як курорт Єсентуки визнали пізніше П'ятигорська і Желєзноводська. У 1847 році намісник на Кавказі князь Воронцов затверджує проект галереї, що являє собою будівлю на англійський манер з візантійськими і мавританськими елементами архітектури та джерелом мінеральної води Єсентуки № 17. Її відкриття відбулося через чотири роки — в 1856-му.

Після завершення будівництва залізничної гілки до станції Єсентуки, потік відпочиваючих різко збільшився. Популярність курорту на початок ХХ століття досягла величезних розмірів: за показником відвідуваності Єсентуки впевнено вийшли на перше місце. Курорт Єсентуки розширюється: будуються санаторії, грязелікарні, готелі. До 1917 року в нинішній курортній зоні було побудовано затишне дачне селище, кожна будівля у якому стала маленьким архітектурним шедевром.

Справжня курортна історія Єсентуків почалася 1925-го, коли всі великі споруди були перетворені в санаторії. Поряд з цим в місті будувалися нові здравниці. Постійно велися роботи з озеленення та благоустрою міста. Саме з 1925 року станиця Єсентукська отримала назву «місто-курорт Єсентуки».

У роки Другої світової війни курорт Єсентуки був тимчасово окупований. 11 січня 1943 року Єсентуки звільнені від загарбників[1]. 5 червня 1964 року Рада Міністрів РРФСР ухвалила директиву «Обмежити прописку громадян в містах-курортах П'ятигорську, Кисловодську, Желєзноводську, Єсентуках, Мінеральних Водах і прилеглих до них населених пунктах Ставропольського краю»[2].

21 червня 2002 місто-курорт значно постраждало від руйнівної повені на річках Подкумок та Бугунта.

5 грудня 2003 у другому вагоні приміського електропоїзда, що прямував за маршрутом Кисловодськ — Мінеральні Води о 7 годині 42 хвилини (за московським часом) при під'їзді до залізничного вокзалу станції Єсентуки стався теракт. В результаті вибуху загинуло 36 осіб, ще 155 отримали поранення.

Різновиди та хімічний склад[ред. | ред. код]

Ессентукськє родовище містить вуглекислі (концентрація розчиненого СО2 1,0—3,0 г/дм3) хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води типу «Єсентуки №4» з мінералізацією 7—10 г/дм3 (на терині санаторію пробурено 11 свердловин[3]) і типу «Єсентуки №17» з мінералізацією 10—15 г/л (5 джерел[3]); сероводородно-вуглекислі хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води середньої мінералізації та інші. Сумарна віддача Ессентукских і Бештаугорских родовищ перевищує 800 м3/добу. Мінеральні води використовуються на курорті Єсентуки для питного лікування та проведення зовнішніх процедур[4].

Мінералізація і основний іонний склад (мг/дм3) деяких мінеральних вод міста-курорту Єсентуки[5]:

Назва Єсентуки цілюща[6] Єсентуки Нова-55[7] Єсентуки №2 Нова[8] Єсентуки №4[9] Єсентуки №17[10] Єсентукська Гірська[11]
Джерело Єсентукськє родовище, свердловина №73.




Єсентукськє родовище, свердловина №55.





Суміш мінеральних вод Бештаугорського родовища із свердловин №2Б і №66.



Єсентукськє родовище, свердловини №№33-біс, 34-біс, 39-біс, 41-біс, 49-Е, 418', 56, 57-РЕ-біс, 71. Єсентукськє родовище, свердловини №№17-біс, 36-біс, 46.



Єсентукськє родовище мінеральних вод, гірська ділянка, свердловина №70.

Призначення лікувально-столова столова прісна лікувально-столова лікувально-столова лікувальна столова прісна
Мінералізація середня (7,0—8,0 г/л) прісна (0,4—0,9 г/л) низька (3,0—6,5 г/л) средняя (7,0—10,0 г/л) висока (10,0—14,0 г/л) прісна (0,5—0,8 г/л)
HCO3-
1600—1800
200—350
1000—2000
3400—4800
4900—6500
220—500
SO4-
1300—1600
100—170
900—1600
менш ніж 25
менш ніж 25
менш ніж 90
Cl-
1800—2000
50—100
200—750
1300—1900
1700—2800
менш ніж 80
I-
0,47
Ca2+
менш ніж 250
менш ніж 50
100—350
менш ніж 150
50—200
менш ніж 20
Mg2+
менш ніж 100
менш ніж 50
менш ніж 100
менш ніж 100
менш ніж 150
менш ніж 10
Na+ + K+
2100—2400
190—250
800—1500
2000—3000
2700—4000
120—250
Н2SiO3
100—180
30—80
Н3BO3
30—60
40—90
CO2
500—800
500—1800
500—2350

«Єсентуки № 20» — столова прісна питна вода з низькою мінералізацією зі свердловини № 2Б Бештаугорського родовища, а також вода Юцкого джерела П'ятигорського родовища[12].

«Єсентуки Нова» — суміш мінеральних вод Ессентукского родовища із свердловин № 1-КМВ-біс № 55 змішаних в пропорції 1:2 і джерельної води[13].

Лікувальні властивості[ред. | ред. код]

До лікувальних і лікувально-столових мінеральних вод слід ставитися як до ліків, яки створені самою природою та приймати їх у визначений час і у зазначеному дозуванні суворо за призначенням лікаря. Мінеральні води курорту «Єсентуки» рекомендують для профілактики загострень та лікування різних хронічних захворювань (у стадії клініко-лабораторної ремісії)[14]:

Розташування джерел[ред. | ред. код]

На терені та в околицях міста-курорту Єсентуки пробурено багато свердловин, які відрізняються одна від одної не тільки датою буріння, але й за глибиною, а також хімічним складом води та її природної температурі. При цьому два джерела відносяться до групи сірководневих вуглекислих, за змістом сірководню (16—20 мг/дм3), мінералізації у межах 4,7—5,6 г/л і концентрації вуглекислоти не менше 1,0 г/л. Води цих джерел Єсентуків відносяться до бальнеологічної групи мінеральних вод, зі слабосульфидным складом[3][15].

У 1967 році було пробурено та облаштовано свердловину під першим номером, яка розташована в чотирьох кілометрах північніше міста Єсентуки. За хімічним складом мінеральна вода з цієї свердловини відноситься до хлоридно-гидрокарбонатных вод, з підвищеним вмістом магнію і сульфатів, її природна температура досить висока: +42 °C. Безпосередньо на територію курорту вода з джерела № 1 подається не в чистому вигляді, а в суміші зі слабомінералізованою водою (мінералізація 0,7 г/л), яка надходить зі свердловини під номером 55, яка була пробурена ще в 1966 році. За хімічним складом (хлориди, гідрокарбонати, натрій, кальцій) та величиною природної температурі вода цього джерела подібна воді зі свердловини № 1. Розташована свердловина № 55 на невеликій відстані від свердловини № 1. При цьому обидві свердловини експлуатуються методом самовилива. Змішуються води із свердловин № 1 і № 55 в момент надходження в накопичувальні ємності Нижніх і Верхніх ванн (співвідношення 1:2)[15]. При цьому змішана вода має хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатний кальцієво-натрієвий з підвищеним вмістом іонів магнію склад (дуже близький до первозданного типу мінеральної води джерела № 20), її мінералізація — 3,0 г/л, вміст розчиненої вуглекислоти, перевищує 1,0 г/л. В 1987 році на основі цієї води, що отримала назву «Ессентукська нова», було організовано питний бювет[3].

У 1989 році на терені Єсентуків побудована найбільша в країні питна галерея, розрахована на 5 000 відвідувань на добу. Архітектурне рішення галереї, у тому числі ротонда, яка була побудована з граніту та мармуру, стало справжньою окрасою міста-курорту. Мінеральні води «Єсентуки № 4», «Єсентуки № 17» і «Єсентуки Нова» надходять у галерею зі свердловин, яки належать до Ессентукского та Бештаугорского родовищ[16].

Промислове виробництво[ред. | ред. код]

У роздрібній торговельній мережі є в наявності великий вибір мінеральних вод «Єсентуки» від різних виробників (також зустрічаються і підробки). Незважаючи на це, необхідно чітко уявляти собі, що цілющі властивості мінеральної води досить складно зберегти в повному обсязі. На думку лікарів курорту Єсентуки, найбільший лікувальний ефект дає дозований прийом мінеральної води безпосередньо з бювету, куди вода надходить зі свердловини не втративши своєї природної температури. Після виходу на поверхню, мінеральна вода остигає на відкритому повітрі та протягом 15—20 хвилин втрачає частину катіонів, а разом з ними і частину своїх лікувальних властивостей. Тим не менш, під контролем фахівців певна кількість мінеральних вод бальнеологічного курорту розливається в склотару на заводах, що розташовані у місті Єсентуки. Для максимального збереження лікувальних властивостей мінеральну воду, отриману з свердловин, обробляють розчином срібла. При дотриманні умов зберігання пляшок в горизонтальному положенні в темному і прохолодному приміщенні мінеральна вода здатна не втрачати цілющих якостей протягом практично необмеженого періоду часу. Необхідно пам'ятати, що збереження лікувальних властивостей будь-якої мінеральної води можливе тільки у скляній тарі[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Календарь государственных праздников Российской федерации, памятных дат и знаменательных событий Ставропольского края на 2011 год (ru). Архів оригіналу за 2015-01-16. Процитовано 2015-02-28. 
  2. Об ограничении прописки граждан в городах-курортах Пятигорске, Кисловодске, Железноводске, Ессентуках, Минеральных Водах и прилегающих к ним населенных пунктах Ставропольского края (ru). Архів оригіналу за 2013-10-21. Процитовано 2015-02-28. 
  3. а б в г РусКурорт:. Описание курорта Ессентуки (ru). Архів оригіналу за 2015-04-02. Процитовано 2015-02-28. 
  4. Перечень курортов России с обоснованием их уникальности по природным лечебным факторам (Методические указания утверждены Министерством здравоохранения Российской Федерации 22.12.99 N 99/228) (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  5. Минеральные воды (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  6. Ессентуки целебная (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  7. Ессентуки новая-55 (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  8. Ессентуки № 2 Новая (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  9. Ессентуки № 4 (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  10. Ессентуки № 17 (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  11. Ессентукская Горная (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  12. Ессентуки № 20 (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  13. Ессентуки новая (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  14. а б Минеральные источники Ессентуки: польза и вред (ru). Процитовано 2015-02-28. 
  15. а б Минеральные источники Ессентуки: польза и вред (ru). Архів оригіналу за 2015-02-08. Процитовано 2015-02-28. 
  16. Карта расположения санаториев Ессентуков (ru). Процитовано 2015-02-28. 

Посилання[ред. | ред. код]