П'ятигорськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто П'ятигорськ
Герб Прапор
Розташування міста П'ятигорськ
Розташування міста П'ятигорськ
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ставропольський край
Муніципальний район Кавказькі Мінеральні Води
Код ЗКАТУ: 07427000000
Код ЗКТМО: 07727000001
Основні дані
Час заснування 1780
Статус міста 1830
Населення 140105 чол. (2008)
Площа 97 км²
Поштові індекси 357500
Телефонний код +7 8793(3)
Географічні координати: 44°01′59″ пн. ш. 43°03′00″ сх. д. / 44.03333300002777406° пн. ш. 43.05000000002777227336991928° сх. д. / 44.03333300002777406; 43.05000000002777227336991928Координати: 44°01′59″ пн. ш. 43°03′00″ сх. д. / 44.03333300002777406° пн. ш. 43.05000000002777227336991928° сх. д. / 44.03333300002777406; 43.05000000002777227336991928
Часовий пояс +5
Найближча залізнична станція П'ятигорськ
Влада
Вебсторінка Офіційний сайт міста
Міський голова т.в.о Ворошилов Дмитро Юрійович

Мапа


CMNS: П'ятигорськ у Вікісховищі

Церква Лазаря Чотириденного. П'ятигорськ, фото 1958 року.
Будинок Лєрмонтова — тут він прожив останні 2 місяці життя. Типова українська хатня архітектура

П'ятиго́рськ (П'ятигірськ, рос. Пятигорск) — місто крайового підпорядкування в Ставропольському краї, Росія, на Терщині, розташоване біля підніжжя Кавказьких гір (Північний Кавказ), на берегах річки Підкумок. З 2010 також є адміністративним центром Північно-Кавказького федерального округу.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване 1780 року, у тому числі вихідцями з України.

Населення — 139 700 мешканців (2005), з передмістями — 191,5 тис.

Площа міськради — 97 км². До складу міськради входять робітничі селища Свободи[ru] і Горячеводськ[ru], а також 5 сільських населених пунктів

П'ятигорськ є найбільшим містом-курортом і одним із центрів поліцентричної агломерації КавМінВоди[ru], населення якої 670 тис. мешканців (2005). Із групи курортів КавМінВоди[ru] П'ятигорськ має найрізноманітніші природні лікувальні ресурси. Тут є понад 40 мінеральних джерел, різних за температурою і хімічним складом води. Із розташованого поблизу Тамбуканського озера видобувають сульфідну мулову грязь. Сприятливі кліматичні умови, які складаються влітку і на початку осені, дозволяють використовувати їх для кліматотерапії. Проте з усіх лікувальних факторів П'ятигорська найбільше значення мають його мінеральні джерела, історія відкриття, вивчення і використання яких нерозривно пов'язана з історією становлення курорту.

17 травня 1894 року відкрита залізнична станція П'ятигорськ. Саме в цей день розпочато регулярний рух поїздів на дільниці Мінеральні Води — Кисловодськ[1].

У П'ятигорську діє вузькоколійний трамвай (у Росії такі трамваї є тільки у П'ятигорську та Калінінграді).

Місто розташоване переважно на правому березі річки Підкумок. Висота над рівнем моря становить близько 600 метрів. Найвища точка в околицях міста — вершина гори Бештау — 1401 м. Також у нинішніх межах міста розташовані вершини гір [ru] (та гірка-відріг [ru]), [ru], [ru], Козачка, Дубровка та ін.

Бальнеологічний курорт з радіоактивними мінеральними джерелами. Харчова, швейна та взуттєва промисловість. Є лінгвістичний[ru], Фармацевтичний[ru] та Політехнічний інститути (останній — нині у складі Північно-Кавказького федерального університету), а також низка новостворених філій ВНЗ центральної Росії; краєзнавчий музей, будинок-музей Михайла Лермонтова.

Культура[ред. | ред. код]

П'ятигорський краєзнавчий музей заснований у 1903 році є одним з найстаріших музейних закладів не тільки на Ставропіллі, а і всьому Північному Кавказі.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]