Єссей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коріння Єсея (Рим. 15:12) у Соборі Лімбурга на Лані.

Єссей — батько царя Давида (Мт. 1:6). Єссей походив із древнього юдейського роду, був сином Оведа й онуком Боаза та моавитянки Рут, жив у Вифлеємі (Рут. 4:22). У нього було велике сімейство, яке складалося з кількох синів; молодшим з них був Давид (1 Сам. 16:1-23). За першою книгою Книгою Самуїла він мав 7 синів, а згідно з Першою книгою хроніки - сім синів та дві дочки (1 Хр. 2:13-16). Єссея відвідав пророк Самуїл і помазав його сина Давида на царство при живому царя Саулі[1]. Після конфлікту Давида з Саулом, Єссей змушений був утекти до моавського царя [2].

Дерево Єссея[ред. | ред. код]

Деревом Єссея, чи Корінням Єссея зображають родовід Ісуса Христа у вигляді дерева, що виростає з фігури Єссея — батька царя Давида. Тим мається на увазі сказане про Месію, справедливого суддю та рятівника бідних у Книзі пророка Ісаї — «І вийде паросток із пня Єссея, і гілка виросте з його коріння»[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1 Сам. 16:1. Архів оригіналу за 30 серпень 2012. Процитовано 18 листопад 2013. 
  2. 1 Сам. 22:3. Архів оригіналу за 30 серпень 2012. Процитовано 18 листопад 2013. 
  3. Іс. 11:1. Архів оригіналу за 24 лютий 2018. Процитовано 18 листопад 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]