ІЖ-58

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ІЖ-58
Тип Двоствольна рушниця
Походження СРСР СРСР
Історія виробництва
Розробник Л. І. Пугачов
Розроблено з 1958 до 1987[1]
Виробник Іжевський механічний завод
Характеристики
Вага 2,7-2,9 кг (20-й калібр)та 3,2 кг (12-й та 16-й калібр)
Калібр 12 (18,2 мм)/70, 16 (17 мм)/70, 20/70, 28/70
Стволи 675, 720, 730

ІЖ-58 — радянська двоствольна мисливська рушниця.

Історія[ред. | ред. код]

Рушницю ІЖ-58 було розроблено в 1958 році в якості легкої рушниці 20-го та 28-го калібру для промислового полювання, ходового полювання в тайзі й полювання в горах у всіх кліматичних зонах СРСР. Перші рушниці були виготовлені у другому півріччі 1958 року, а у вересні 1959 року стало відомо про підготовку до виробництва рушниць 16-го калібру[2].

Із 1960 року почався випуск рушниць ІЖ-58 під патрон 16-го калібру, на базі якого у 1970 році було створено рушницю ІЖ-58М під патрон 12-го калібру (серійний випуск якого почався в 1971 році)[3].

Рушниці 28-го калібру серійно не випускалися, рушниці 20-го калібру випускалися з кінця 1958 року до середини 1960-х років, а основна частина ІЖ-58 була випущена під набої 12-го та 16-го калібру. Всього було випущено понад 1,36 млн рушниць ІЖ-58 всіх чотирьох модифікацій[4]. Крім того, була виготовлена дослідна рушниця ІЖ-58 20-го калібру з телескопічною коробкою, армованим сталевим штифтом і стволами без з'єднуючих планок, які сполученими трьома муфтами[3].

У 1980-ті роки почалася розробка нової рушниці на заміну ІЖ-58 і її модифікацій. Нею стала ІЖ-43.

Опис[ред. | ред. код]

ІЖ-58 являє собою двоствольну рушницю з горизонтальним розташуванням стволів. Трубки стволів і казенна муфта виготовлялися із сталі 50А[3]. Стволи розтошовються поруч, мають параболічне дульне звуження.

  • дульне звуження правого стволу — 0,5 мм (напівчок)
  • дульне звуження лівого стволу — 1 мм (повний чок)

Патронники та канали стволів хромовані.

Замикання рушниці потрійне: на два нижніх гака запірною планкою і на верхній гак — важелем замикання[3].

Спусковий механізм із двома спусковими гачками змонтований на окремій основі, зусилля спуску — в межах від 1,5 до 2,5 кг. Бойові пружини — гвинтові циліндричні, вони взводятся шарніром цівки та штовхачами при відкриванні рушниці. Бойки діаметром 2,5 мм впресовані в курки та мають механізм відбою[3].

Запобіжник неавтоматичний, замикає шептала (у разі зриву курків із бойового взведення вони автоматично встають на запобіжне взведення, не вдаряючи по капсулям). При не повністю закритих стволах пострілу не відбувається.

Колодка ІЖ-58 виготовлялася з нормалізованих поковок міцної конструкційної сталі 50 (яка не потребувала подальшої цементації) з наступною термообробкою та чистовим доведенням базових розмірів і поверхонь на спеціалізованих верстатах[3].

Приклад і цівка виготовлені з берези, бука або (на штучних рушницях) — з горіха. Цівка знімна, закріплена на міжствольній планці засувкою. Ложа пряма або пістолетна.

Рушниця відрізняється простою та технологічною конструкцією, повне розбирання відбувається без застосування спеціальних інструментів (потрібні тільки виколотка й викрутка).

Варіанти та модифікації[ред. | ред. код]

  • ІЖ-58[3]
  • ІЖ-58М — рушниця 12-го калібру зразка 1970 року
  • ІЖ-58МА — модель із новим автоматичним запобіжником, створена в середині 1970-х років. Гарантована відстрілом живучість ІЖ-58МА становить 15 тисяч пострілів[5]
  • ІЖ-58МАЕ — модель із новим автоматичним запобіжником та ежектором, випуск якої почався в 1977 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ инженер Н. Аксенов. Ружейные новинки на ВДНХ // журнал "Охота и охотничье хозяйство", № 10, 1987. стр.20-21
  2. ↑ "Із другої половини 1958 року завод став випускати безкуркові двоствольні рушниці моделі ІЖ-58 20-го калібру ціною 700 рублів. У даний час завод підготовляє випуск безкуркової двоствольної рушниць моделі ІЖ-58 16-го калібру (головний інженер Іжевського заводу Б. Файзулін. Відповіді на питання читачів журнал «Охота и охотничье хозяйство», № 9, 1959. стр.62)
  3. ↑ а б в г д е ж В. Вальнев, Ю. Маслов. ИЖ-58 — 50 лет в строю (часть 2) // журнал «Мастер — ружьё», № 11, ноябрь 2008
  4. ↑ В. Вальнев, Ю. Маслов. ИЖ-58 — 50 лет в строю (часть 1) // журнал «Мастер — ружьё», № 10, октябрь 2008
  5. ↑ В. Вальнев, Ю. Маслов. Наши ружья // журнал «Мастер — ружьё», № 2 (71), февраль 2003. стр.12-15

Література[ред. | ред. код]

  • Universal/Baikal Model IJ-58M shotgun // журнал «American Rifleman», January 1977
  • М. М. Блюм, И. Б. Шишкин. Охотничье ружьё. М., «Лесная промышленность», 1983. стр. 85
  • Ижевское оружие. Том 1. Ижевские ружья / Н. Л. Изметинский, Л. Е. Михайлов. — Ижевск, издательство Удмуртского университета, 1995. — 247 стр. : ил.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ІЖ-58&oldid=38531361