Іванченко Ірина Альбертівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Альбертівна Іванченко
Ірина Альбертівна Іванченко.jpg
Ірина Іванченко
Народилася 17 квітня 1974(1974-04-17) (45 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність поетеса
Alma mater Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Мова творів російська
Напрямок поезія
Премії Премія Національної спілки письменніків України ім. Ушакова 2010 року, дипломант Міжнародної літературної премії імені Юрія Долгорукого (2011)

Іри́на Альбе́ртівна Іва́нченко (* 17 квітня 1974, Київ) — українська поетеса. Член Національної спілки письменників України.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

1997 року закінчила факультет прикладної математики Київського політехнічного інституту. Навчалася в аспірантурі Інституту прикладного системного аналізу НТУУ «Київський політехнічний інститут».

З 2008 року — шеф-редактор професійного журналу «Кадровик-01» та експертно-правової системи «Expertus: Кадри»[1].

У 1995—1996 роках була президентом Київського клубу поетів.

Творчість[ред. | ред. код]

Пише українською та російською мовою.

Видано збірки поезій:

  • «Возьми меня в ладони» (Київ, 1995),
  • «Дворы и башни» (Київ, 1995),
  • «Бес сомнений» (Київ, «Юг», 2010)
  • «Соблазны Город постирать» (Київ, «Радуга», 2011)
  • «Прощёное воскресенье» (Київ, 2014).
  • «Река Снов» (Київ, «Український письменник», 2016, 108 с.).

Вірші друкувалися в антологіях: «Украина. Русская поэзия. ХХ век»

  • у колективних збірниках:
    • «Семьсот строк» (Кривий Ріг, 1995),
    • «Какие мы? Попробуем понять» (Київ, 1999),
  • в альманахах:
    • «Владимирская, 57» (випуски 1—2, Київ, 1994—1995),
    • «Москва, как много в этом звуке» (Москва, 1997),
    • «Юрьев день» (Київ, 2002),
    • «XX век, запомни нас такими» (Київ, 2003),
    • «Форум» (Дніпропетровськ, 2013—2015)
  • в журналах «Радуга», «Эмигрантская лира» (Бельгія), «Хортица», «Южное Сияние», «Склянка Часу» (Україна-Німеччина) та ін.
  • в періодиці («Літературна Україна», «Независимость» та ін.)

Переможець Всесвітнього поетичного конкурсу «Емігрантська ліра» 2013 року (номінація «Неоставленная страна», Бельгія-Франція, 2013).

Посилання[ред. | ред. код]


  1. Кадровик-01: наші видання та колектив редакції.