Координати: 52°8′36″ пн. ш. 32°41′56″ сх. д. / 52.14333° пн. ш. 32.69889° сх. д. / 52.14333; 32.69889
Очікує на перевірку

Іванівка (Семенівська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іванівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський район
Тер. громада Семенівська міська громада
Код КАТОТТГ UA74060070220044187
Облікова картка Іванівка 
Основні дані
Засноване 1500
Перша згадка 1500 (524 роки)[1]
Населення 389 [1]
Площа 1,99 км²
Густота населення 320,1 осіб/км²
Поштовий індекс 15432
Телефонний код +380 4659
Географічні дані
Географічні координати 52°8′36″ пн. ш. 32°41′56″ сх. д. / 52.14333° пн. ш. 32.69889° сх. д. / 52.14333; 32.69889
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Водойми р. Ірванець
Місцева влада
Адреса ради 15400, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Семенівка, вул. Героїв України, буд. 6
Карта
Іванівка. Карта розташування: Україна
Іванівка
Іванівка
Іванівка. Карта розташування: Чернігівська область
Іванівка
Іванівка
Мапа
Мапа

Іва́нівка — село в Україні, у Семенівській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2019 орган місцевого самоврядування — Іванівська сільська рада.

Населення становить 389 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькій слободі Іванівка (Стегалівка) Новозибковського повіту Чернігівської губернії мешкало 449 осіб (231 чоловічої статі та 218 — жіночої), налічувалось 74 дворових господарств[2].

Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Семенівської волості мешкало 625 осіб, налічувалось 128 дворових господарств[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 986 осіб (455 чоловічої статі та 531 — жіночої), з яких всі — православної віри[4].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Семенівської міської громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Семенівського району, село увійшло до Новгород-Сіверського району.[6]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 529 83.05%
російська 108 16.95%
Усього 637 100%

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Станом на 2019 рік в селі є такі заклади: сільрада, магазин, школа, будинок культури і бібліотека.[8]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВРУ
  2. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2379)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-263. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 20 листопада 2022.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Бджоли, вовки, Ілон Маск. Як виживає українське село Марс [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.], Євген Руденко, Ельдар Сарахман, Українська правда, 7 лютого 2019

Посилання

[ред. | ред. код]