Кривицький Ігор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ігор Кривицький)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Олександрович Кривицький
Kryvytski-from-memmory-book.jpg
Народився 7 вересня 1935(1935-09-07)
Помер 20 травня 2008(2008-05-20) (72 роки)
Харків
Громадянство Україна Україна
Діяльність зоолог
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Галузь орнітологія
Заклад Харківський національний університет
Науковий ступінь Кандидат біологічних наук
Науковий керівник Ігор Долгушин
Відомі учні Михайло Банік, Т. А. Атемасова, О. Брезгунова
Відомий завдяки: орнітологічні дослідження

Кривицький Ігор Олександрович (7 вересня 1935(19350907) — 20 травня 2008) — відомий український орнітолог, кандидат біологічних наук, автор кількох монографій та упорядник низки збірників наукових праць, один з організаторів та найактивніших учасників наукової робочої мережі «Дослідження птахів басейну Сіверського Дінця».

Біографічні деталі[ред. | ред. код]

Ігор Кривицький народився 7 вересня 1935 р. у м. Орша в Білорусі в сім'ї міського архітектора. Під час війни сім'я вимушена була евакуюватися на схід. У травні 1944 р. Ігор разом з матір'ю переїхав до Харкова, де пішов до школи. Вищу освіту отримав у Харківському державному університеті, де його викладачами були відомі зоологи О. С. Лисецький та І. Б. Волчанецький.

Після його завершення, у 1959 р., молодий (24 роки) науковець переїжджає на три роки до Казахстану, де він стає співробітником щойно утвореного Кургальджинського заповідника. У заповіднику працював науковим співробітником, а згодом став його директором. Однак у 1961 р. заповідник був реогранізований у заповідно-мисливське господарство.

У час перебування у Казахстані (1959–1962) юнак був учнем Ігоря Долгушина, заступника директора Інституту зоології АН Казахстану, лауреата Сталінської премії (III ступеня) у галузі сільського господарства (1951), найвідомішого дослідника птахів Казахстану.

1962 року, у віці 27 років, Ігор Кривицький знову повертається до Харкова. Працював в Харківському національному університеті імені Каразіна, в Інституті біології, в якому з 1998 р. очолював Групу з вивчення прикладних проблем екології тварин. Ця група діє й дотепер, і в ній працюють, зокрема, й учні Ігоря Олександровича — Михайло Банік, Ольга Брезгунова та ін.[1].

Об'єкти досліджень та колекції[ред. | ред. код]

Чорний жайворонок — один з об'єктів дослідження Ігоря Кривицького (в Україні вид не гніздиться)
Cettia cetti — рідкісний в Україні вид очеретянок, вид, якому присвячено одну з книг Ігоря Кривицького

Один з головних інтересів дослідника — вивчення взаємовідносин птахів та людини, птахів та «культурного ландшафту» (Банік, 2010).

Найвідоміші й улюблені об'єкти досліджень — дрохва, чаплі, хижі птахи, жайворонок чорний.

Орнітологічна колекція Музею природи Харківського університету зберігає зібрані Ігорем Олександровичем зразки: 739 екземплярів 177 видів птахів (Девятко, 2010).

Орнітологічні рухи[ред. | ред. код]

Ігор Олександрович був організатором низки конференцій та упорядником праць конференцій «Птахи басейну Сіверського Дінця», у тому числі:

  • вип. 2 (Матеріали 2 конференції, Харків, 1994),
  • вип. 3 (Матеріали 3 конференції, Харків 1996),
  • вип. 4-5 (Матеріали 4-5 конференцій, Харків, 1998),
  • вип. 8 (Матеріали 8-10 конференцій, Харків, 2003)

Один з ініціаторів «Міждународного Фонду Дрохви» (2000) та організатор конференції «Міжнародна громадськість за збереження дрохви» (2001, спільно з Володимиром Свинаревим, який організував експериментальну ферму з розведення дрохфи).

Найвідоміші видання[ред. | ред. код]

  • Кривицкий Игорь Александрович, Грамма Виктор Никитович, Друлева Ирина Владимировна, Горелова Любовь Николаевна, Рудик Александр Михайлович. Люби свою землю. Научно-популярный очерк о редких и исчезающих растениях Харьковской области, требующих охраны и биологического контроля. — Харьков : «Прапор», 1986. — 200 с. — 10 000 прим. (рос.)
  • Орнітологи України (довідник) (Харків, 1999)
  • Cettia cetti (Харків, 2000)[2] Кривицкий И. А. Cettia cetti: Птицы СССР. Славковые. Широкохвостка. Сверчки. Тонкоклювая камышевка. — Харьков, 2000. — С. 1-170.

Пам'яті Ігоря Кривицького[ред. | ред. код]

Ігор Кривицький (в центрі) на 13-й конференції «Дослідження та охорона птахів басейну Сіверського Дінця» (Луганськ, 23.09.2005 р.).

Пам'яті Ігоря Олександровича було присвячено 16-ту[3] наукову конференцію циклу «Дослідження та охорона птахів басейну Сіверського Дінця» та 11-й випуск серії видань «Птахи басейну Сіверського Дінця» (Донецьк 2010; За ред. Леоніда Тараненка). Серед інших матеріалів цієї збірки варто відзначити пам'ятні статті його друга й відомого дослідника орнітофауни Казахстану Анатолія Ковшаря (Ковшарь, 2010) та його учня й відомого дослідника орнітофауни північно-східної України Михайла Баніка (Баник, 2010).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Група прикладних проблем екології тварин НДІ біології ХНУ
  2. Назва книжки відповідає назві одного з птахів: Cettia cetti — це латинська назва очеретянки середземноморської, або солов'їної.
  3. На титульній сторінці видання матеріалів конференції помилково вказано "15" (15-ту проводив І. А. Кривицький).