Ізогаліни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ізогаліни, Ізогали (рос. изогалины, изогалы, англ. isogals, isohalines; нім. Isohalinen f pl, Isogalen f pl) — ізолінії з однаковими показниками солоності води. Ізогаліни з'єднують на картах точки з однаковою солоністю води у підземних чи поверхневих водних об'єктах[1].

Ізогаліни створюють характеристики шару мінімуму або максимуму мінімальної солоності проміжних вод[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Географія: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.] / С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. — Київ: Літера ЛТД, 2016. — С. 38
  2. Изогалины [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.] // Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия (рос.)

Література

[ред. | ред. код]