Ізогонізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ізогонізм (англ. isogonizm, нім. Isogonismus m) — явище близькості кутів між гранями кристалів двох речовин різного хімічного складу (наприклад, чилійська селітра та кальцит) у мінералогії.

Література[ред. | ред. код]