Ізоморфізм (гештальтпсихологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Термін ізоморфізм буквально означає однаковість (ізо) форми (морфізм). У гештальтпсихології ізоморфізм — це ідея про те, що сприйняття та фізіологічне уявлення, що лежить в його основі, схожі через пов’язані гештальт-якості. Ізоморфізм стосується відповідності між набором стимулів і станом мозку, створеним цими стимулами, і ґрунтується на ідеї, що об’єктивні мозкові процеси, що лежать в основі певних феноменологічних переживань і пов’язані з ними, функціонально мають ту саму форму та структуру, що й суб’єктивні переживання[1] [2].

Ізоморфізм також можна описати як подібність у гештальтному моделюванні стимулу та активності в мозку під час сприйняття стимулу. У загальнішому плані ця концепція є виразом матеріалістичного погляду, згідно з яким властивості розуму та свідомості є прямим наслідком електрохімічних взаємодій у фізичному мозку[3].

Зазвичай використовуваним прикладом ізоморфізму є явище фі, коли ряд вогнів, що блимають послідовно, створює ілюзію руху. Стверджується, що стан мозку, створений цим стимулом, збігається зі станом мозку, створеним плямою світла, що переміщується з одного місця в інше. Стимул сприймається як рух, тому що суб'єктивне сприйняття просторової структури корелюється з електричними полями в мозку, просторовий малюнок яких відображає просторову структуру в сприйманому світі [4] [5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wertheimer, M. 2010. Isomorphism. Corsini Encyclopedia of Psychology. 1–2.
  2. Kohler, W. (1920/1955). Die physischen Gestalten in Ruhe und im stationaren Zustand. Abridged trans. in W.D. Ellis (Ed.), A source book of gestalt psychology. (pp. 71-88). New York: The Humanities Press. (Original work published in 1920).
  3. Lehar, S. (1999). Gestalt Isomorphism and the Quantification of Spatial Perception. Gestalt Theory, 21(2). Retrieved November 1, 2012, from http://cns-alumni.bu.edu/~slehar/webstuff/isomorph/isomorph.html [Архівовано 2013-06-22 у Wayback Machine.]
  4. Luchins, A. S., & Luchins, E. H. (1999). Isomorphism in Gestalt Theory: Comparison of Wertheimer's and Köhler's Concepts. Gestalt Theory, 21(3). Retrieved November 2, 2012, from http://gestalttheory.net/archive/luch_iso1.html#A [Архівовано 2012-10-05 у Wayback Machine.]
  5. Boeree, C. G. (n.d.). Gestalt Psychology. My Webspace files. Retrieved November 4, 2012, from http://webspace.ship.edu/cgboer/gestalt.html