Ільницький Іван Олександрович

	Іван Ільницький
Особисті дані
Повне ім'я	Іван Олександрович Ільницький
Народження	9 січня 1983 (42 роки)
	Петрозаводськ,; Карельська АРСР, РРФСР
Зріст	174 см
Вага	70 кг
Громадянство	Росія
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Петербург 04»
Номер	84
Юнацькі клуби
	«Кондопога»
Професіональні клуби (футзал)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ільницький.

Іван Олександрович Ільницький (рос. Иван Александрович Ильницкий; нар. 9 січня 1983, Петрозаводськ, Карельська АРСР, РРФСР) — російський футзаліст, нападник. Майстер спорту Казахстану.

Життєпис

Вихованець кондопзького футболу (перший тренер – Олександр Антонов). Ще в шкільні роки розпочав грати за петрозаводський клуб ГТС, який виступав у дивізіоні «Б» Першої ліги. На здібного нападника звернули увагу фахівці, і 2000 року переїхав до Санкт-Петербурга, де почав навчатися в Інженерно-економічному університеті та паралельно грати за команду вишу у Першій лізі.

Коли у 2001 році «Будімпульс», який виступав під прапором «Єдності», фактично відмовився від участі у чемпіонаті країни, то для того, щоб зберегти в Санкт-Петербурзі клуб Вищої ліги, за нього почав грати «Інжекон» у повному складі. Через фінансові проблеми «Єдність» не змогла завершити сезон, і, зігравши 22 матчі з 30, команда знялася з чемпіонату. Однак для самого Ільницького сезон склався вдало: він брав участь у всіх 22 матчах та відзначився 15-ма голами.

Завдяки цьому Олег Іванов запросив Івана до московського «Динамо». Незабаром керівництво клубу зробило ставку на бразильських легіонерів і молоді гравці перестали потрапляти до складу, тому сезон 2002/03 років Ільницький завершив в оренді в «Поліграні-Внуково».

Влітку 2003 року виїхав до Казахстану, прийняв пропозицію карагандинського «Тулпара». Два роки поспіль команда ставала віце-чемпіоном, а Ільницький – найкращим бомбардиром чемпіонату. У сезоні 2003/04 років «Тулпар» виграв Кубок країни. За ці досягнення росіянин удостоєний звання Майстра спорту Казахстану.

У лютому 2006 року «Тулпар» знявся з чемпіонату, протестуючи проти упередженості по відношенню до клубу з боку суддів та керівництва департаменту футзалу^[1]. Повернувся до Санкт-Петербурга і дограв сезон у «СТАФ-Альянсі», встигнув взяти участь в останньому турі Вищої ліги та матчах плей-оф. Команда виборола місце в Суперлізі, але вирішила від нього відмовитися і провести ще один сезон у другому ешелоні російського міні-футболу.

У 2007 році «СТАФ-Альянс» повторно завоював путівку до елітного дивізіону, Ільницький у 27 проведених матчах відзначився 28-ма голами. Цього разу клуб скористався своїм правом і вже під новою назвою «Динамо» дебютував у Суперлізі. Чемпіонат 2007/08 років «Динамо» завершило на десятому місці, але в січні 2009 року було змушене знятися з фінансових причин. Сезон Іван завершив у «ТТГ-Югрі», у складі якої виграв бронзову медаль.

Не затримавшись у Югорську, підписав контракт із львівською «Енергією». Зайняв у 2010 році разом із командою третє місце чемпіонату України, він знову повернувся до Санкт-Петербурга, перейшовши до «Політеху».

З 2013 року грає за аматорський клуб «Петербург 04» (раніше «ПетербургГаз»), який виступає в чемпіонаті міста, яка одночасно є зональним турніром Першої ліги. Ненадовго повернувся до змагань всеросійського рівня в сезоні 2014/15 років, коли у зв'язку з реорганізацією системи російських ліг чемпіонат Санкт-Петербурга розіграли в рамках Вищої ліги «Б».

Досягнення

Командні

Чемпіонат Казахстану
- Срібний призер (2): 2003/04, 2004/05

Кубок Казахстану
- Володар (1): 2003

Чемпіонат Росії
- Бронзовий призер (1): 2008/09

Чемпіонат України
- Бронзовий призер (1): 2009/10

Вища ліга Росії
- Срібний призер (2): 2006/07, 2007/08

Вища ліга «Б» Росії
- Бронзовий призер (1): 2014/15

Особисті

Найкращий бомбардир чемпіонату Казахстану з футболу (2): 2003/04^[2], 2004/05^[3]

Статистика виступів

**Клубна кар'єра**
Клуб	Сезон	Ліга	Чемпіонат		Кубок
Клуб	Сезон	Ліга	Матчі	Голи	Матчі	Голи
ГТС (Петрозаводськ)	1999/2000	Перша «Б»	?	?	—	—
Інжекон (СПб)	2000/2001	Перша «Б»	?	?	—	—
Єдність	2001/2002	Вища	22	15
Динамо (Москва)	2002/2003		?	?
Полігран-Внуково	2002/2003		?	?
Тулпар	2003/2004	Вища	?	43
	2004/2005		?	40
	2005/2006		?	?
Динамо (СПб)	2005/2006	Вища	?	1
	2006/2007	Вища	27	28
	2007/2008	Суперліга	47	25
	2008/2009		22	18
ТТГ-Югра	2008/2009		10	3
Енергія (Львів)	2009/2010^[4]	Вища	32	22	4	3
Політех	2010/2011	Суперліга	24	5	4	2
	2011/2012		13	4	0	0
	2012/2013		24	13	4	1
ПетербургГаз	2014/2015	Вища «Б»	9	3	—	—

(станом на 11 грудня 2018)

Освіта

Закінчив Санкт-Петербурзький державний інженерно-економічний університет.

Примітки

↑ Фомина, Наталья. «Это вызов!». Президент клуба «Тулпар» демонстративно разогнал свою команду. Газета «Новый вестник» (рос.). Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 28 червня 2011.
↑ Завадский, Владимир. Белорусская Ассоциация мини-футбола представляет: и снова путь на Балканы. «Всё о футболе — Беларусь» (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2005. Процитовано 28 червня 2011. [Архівовано 2005-05-24 у Wayback Machine.]
↑ VII чемпионат Республики Казахстан по мини-футболу. Неофициальный сайт МФК «Тулпар» (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2011.
↑ Статистика гравців «Енергії» в чемпіонаті України 2009/2010. Офіційний сайт МФК «Енергія» (Львів). Архів оригіналу за 23 липня 2010. Процитовано 28 червня 2011. [Архівовано 2010-07-23 у Wayback Machine.]

[1] Фомина, Наталья. «Это вызов!». Президент клуба «Тулпар» демонстративно разогнал свою команду. Газета «Новый вестник» (рос.). Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 28 червня 2011.

[2] Завадский, Владимир. Белорусская Ассоциация мини-футбола представляет: и снова путь на Балканы. «Всё о футболе — Беларусь» (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2005. Процитовано 28 червня 2011. [Архівовано 2005-05-24 у Wayback Machine.]

[3] VII чемпионат Республики Казахстан по мини-футболу. Неофициальный сайт МФК «Тулпар» (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2011.

[4] Статистика гравців «Енергії» в чемпіонаті України 2009/2010. Офіційний сайт МФК «Енергія» (Львів). Архів оригіналу за 23 липня 2010. Процитовано 28 червня 2011. [Архівовано 2010-07-23 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]