Імбецильність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Імбецильність, помірна та важка розумова відсталість
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F71-F72

Імбецильність (лат. imbecillus — слабкий) — середня стадія олігофренії — затримки психічного розвитку.[1]

Мова та інші психічні функції слаборозвинені. Імбецил не підлягає навчанню, непрацездатний, мова примітивна, аграматична, вони взмозі виголошувати нескладні фрази (словниковий запас 200–300 слів). На зміну обстановки дають неадекватну реакцію. Позбавлені ініціативи, інертні, навійні, легко розгублюються при зміні обстановки, потребують постійного нагляду і догляду, за несприятливого оточення поведінка може бути асоціальною.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.