Психіатрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Психіатрія — наука, галузь медицини, що вивчає причини виникнення, прояви, перебіг, методи запобігання і лікування психічних хвороб. Як самостійна галузь, психіатрія відокремилася лише у 18 столітті.

Історія психіатрії[ред.ред. код]

Психіатрія в Російській імперії[ред.ред. код]

Перші наукові праці з психіатрії у Російській імперії написані у другій половині 18 століття українцями К. Ягельським, Н. Квятковським, М. Козловським, С. Успенським, О. Масловським (організатором першої психоневрологічної лікарні в Україні в Києві). У 1834 році психіатр П. О. Бутковський (Харків) видав перший у Російській імперії підручник з психіатрії, у 1883 році був заснований у Харкові психіатром Ковалевським перший психіатричний журнал «Архив психиатрии, неврологии и судебной психопатологии». З 1896 по 1905 рік у Києві виходив журнал «Вопросы нервно-психичеокой медицины». Катедри психіатрії в Україні почали створювати у 20 столітті у Києві (П. Нечай, В. Гаккебуш), Одесі (Є. Шевальов), Дніпрі (Д. Франк). У 1920-х pp. в Україні були засновані психоневрологічні інститути: в Харкові (1921), Києві (1922) й Одесі (1930). З 1925 року у Києві, а потім у Харкові видавався журнал «Современная психоневрология»; пізніше — під назвою «Советская психиатрия».

Психіатрія в Радянському Союзі[ред.ред. код]

В Радянському Союзі існувала лише каральна психіатрія. Радянський Союз виключили із усіх світових асоціацій психіатрії.

Психіатрія в радянській Україні[ред.ред. код]

В УРСР над питаннями психіатрії працювали: Український психоневрологічний науково-дослідний інститут у Харкові (мав 8 дослідних і клінічних відділів, 8 лабораторій та ряд допоміжних відділів; досліджував головним чином проблеми шизофренії, злоякісних пухлин мозку, вищої нервової діяльності, розкладів кровообігу головного мозку), Одеський психоневрологічний науково-дослідний інститут (6 клінічних відділів, 7 лабораторій; працював над вивченням вегетативної нервової системи та питаннями вищої нервової діяльності) і створений після Другої світової війни відділ психіатрії та патології вищої нервової системи Інституту фізіології ім. О. Богомольця АН УРСР. Н.-д. Інститути психіатрії та невропатології України видали понад 100 томів (кілька тисяч статей) наукових праць, провели низку всеукраїнських наукових конференцій, підготували сотні психіатрів і невропатологів.

Крім того, в Україні працювали кафедри психіатрії та невропатології при всіх медичних інститутах і інститутах удосконалення лікарів. Українське Республіканське Товариство невропатологів та психіатрів об'єднувало 2 460, Товариство нейрохірургів близько 200 лікарів. З видатних психіатрів і невропатологів України, крім вищеназваних, слід назвати: Віктора Скуміна, Івана Сікорського, Олександра Ющенка, Петра Кащенка, Є.Копистияського, Віктора Протопопова, Йосипа Поліщука, Н.Татаренко, Тихона Юдіна, Є.Попова, К.Платанова, Бориса Маньковського, В.Селецького, Олександра Геймановича, Якова Фрумкіна, В. Блейхера, Ізраїля Завилянського.

В УРСР у 1978 році вперше в світовій науці видатний науковець Скумін Віктор Андрійович[1][2] описав раніше невідому психичну хворобу під назвою «кардіопротезного психопатологічного синдрому»[3]. Він згодом дістав ім'я автора — синдром Скуміна, рос. синдром Скумина[4][5], англ. Skumin syndrome[6][3], фр. Syndrome de Skoumine[7].

Концепція радянської психіатрії, так звана німецька або ще московська школа була прийнята вченими лише у 1933 році (так само як і в самій Німеччині). З того часу і до розпаду СРСР, психіатрія була пов'язана з масовими репресіями проти людей. Світова спільнота не визнавала радянської епідеміології, наприклад, шизофренії.

Психіатрія в незалежній Україні[ред.ред. код]

Питання про лікування психіатрії не зникло із порядку денного із проголошенням незалежності, тому ця наука продовжувала розвиватися. На сьогодні питанням лікування психіатричних розладів опікується цілий ряд медичних закладів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Victor Skumin. america.pink. Процитовано 18 January 2016. 
  2. Профессор В. А. Скумин
  3. а б Andrea Ruzza (16 October 2013). Nonpsychotic mental disorder after open heart surgery. Asian Cardiovascular and Thoracic Annals. Aan.sagepub.com. Архів оригіналу за 4 October 2015. Процитовано 19 November 2014. 
  4. Петухов, Сергей (2014). Почему останавливаются искусственные сердца (Russian). Москва: РИА Новости. Архів оригіналу за 12 October 2015. 
  5. Александр Бизунков. Зачем человеку сердце, раздел "Новый клапан доводит до депрессии" // Медицинский вестник : Еженедельник Министерства Здравоохранения Республики Беларусь. — 2 октября 2014. — № 40(1187). Архівовано з першоджерела 7 жовтня 2015.
  6. Skumin syndrome
  7. Encyclopédie médicale: Syndrome de Skumin. I-professionnel.com. Архів оригіналу за 18 April 2016. Процитовано 24 December 2014. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Мозок Це незавершена стаття з психіатрії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.