Мова асемблера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мова асемблера — мова програмування низького рівня яка використовується для програмування комп'ютерів, мікропроцесорів, мікроконтролерів та інших мікросхем.

Асе́мблер[ред.ред. код]

Асе́мблер (англ. assembler) — загальноприйнята назва транслятора з автокоду. Асемблер переводить початкову програму, написану на автокоді, в переміщувану програму на мові машинній. Оскільки асемблер здійснює трансляцію на мову завантажувача, при завантаженні програми необхідна налаштування умовних адрес, тобто адрес, значення яких залежать від розташування даної програми в пам'яті ЦВМ і від її зв'язків з іншими незалежно трансльованими програмами.

У простому випадку асемблер переводить одне речення початкової програми в один об'єкт (команду, константу) модуля завантаження (т. з. трансляція «один в один»). При цьому взаємне розташування об'єктів в модулі завантаження і, зрештою, в пам'яті машини визначається порядком пропозицій в початковій програмі на автокоді і повністю залежить від програміста. Асемблер виконує і допоміжні функції, такі, як підготовка до друку документів необхідної форми, реєстрація зв'язків даної програми з іншими програмами і т. д. Для цієї мети в автокодах передбачаються команди асемблера, які не породжують об'єктів в робочій програмі і призначені тільки для вказівки допоміжних дій асемблера.

Трансляція зазвичай вимагає двох переглядів початкової програми: при першому перегляді здійснюється розподіл пам'яті і надання значень символічним іменам; при другому — формується робоча програма у вигляді модуля завантаження. В процесі трансляції асемблер проводить повний синтаксичний контроль початкової програми (див. синтаксичний аналіз програм), забезпечуючи при цьому достатньо точну діагностику помилок за місцем і характером.

Розширення можливостей автокодів досягається за рахунок використання макрокоманд, що будуються за правилами, близькими до правил написання команд автокоду, але що описують складніші функції, для реалізації яких потрібна група звичайних команд. В цьому випадку перед трансляцією проводиться заміна макрокоманд макророзширеннями — послідовностями команд на базовій мові відповідно до макроозначень. У останніх задається прототип макрокоманди із структурою списку параметрів і процедура генерування макророзширення. Транслятор, що виконує функції макрогенератора і асемблера, називається макроасемблером. При трансляції з мов високого рівня асемблер нерідко використовується для виконання завершальної фази трансляції.

Асемблер (assembler) — система програмування, яка включає мову асемблера та транслятор з цієї мови. Є мовою програмування низького рівня. Чим нижчий рівень мови програмування, тим ближча специфіка роботи програми до самого процесора, для якого вона й була написана. Вважається, що мови низького рівня складніші й потребують більш вузької спеціалізації програміста, оскільки програма написана на асемблері для одного типу процесорів виявиться не завжди придатною для роботи з іншими процесорами. З іншого боку програми написані на асемблері компактні та швидкі, що теж є немаловажливим.

Поки існують процесори, буде існувати й асемблер.

Опис мови асемблера[ред.ред. код]

Команди мови асемблера відповідають машинним кодам відповідного мікропроцесора чи мікроконтролера. Фактично, мова асемблера являє собою зручнішу символьну форму запису машинних команд. Як наслідок, програми написані для одного типу процесорів, на іншому не будуть функціонувати. Мова асемблера також містить засоби для створення міток та переходів, що необхідно для створення циклів та розгалужень. Можуть бути наявні засоби для створення макросів, процедур. Кожне сімейство (модельний ряд) мікропроцесорів має свій набір команд і, відповідно, свій набір інструкцій на мові асемблера.

Синтаксис[ред.ред. код]

Intel-синтаксис[ред.ред. код]

Intel-синтаксис є одним з найпоширеніших, використовується для IBM-сумісних комп'ютерів.

AT&T-синтаксис[ред.ред. код]

Відрізняється від Intel-синтаксису наявність суффіксів до мнемонік та префіксів до операндів.

Використання мови асемблера та мов родини С[ред.ред. код]

Інколи постає необхідність використання асемблера при програмування на мовах високого рівня, часто при зверненні до апаратного забезпечення. Наступний приклад демонструє додавання двох чисел на мові С з використанням вставки мови асемблера у середовищі Microsoft Visual C++[1]:

main () 
{ 
        int a = 1; // оголошуємо змінну a і кладемо туди значення 1 
        int b = 2; // оголошуємо змінну b і кладемо туди значення 2 
        int c; // оголошуємо змінну c, але не ініціалізуємо її 
        // Початок асемблерної вставки 
        __asm{ 
                mov eax, a // завантажуємо значення змінної a в регістр EAX 
                mov ebx, b // завантажуємо значення змінної b в регістр EBX 
                add eax, ebx // додаємо EAX з EBX, записуючи результат в EAX 
                mov c, eax // завантажуємо значення EAX у змінну c 
        } 
        // Кінець асемблерної вставки 
        // Виводимо вміст c на екран 
        // За допомогою звичної функції printf 
        printf ("a + b =% x +% x =% x \ n", a, b, c); 
}

Програмні пакети для програмування на мові асемблера[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Assembler.com.ua(рос.) — сайт присвячений урокам програмування на асемблері.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]