Координати: 44°3′32.000000100404″ пн. ш. 41°47′9.0000000988083″ сх. д. / 44.05889° пн. ш. 41.78583° сх. д. / 44.05889; 41.78583

Інжич-Чукун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Інжич-Чукун
абаз. Йынджьыгь-ЧІкІвын
карач.-балк. Гитче Инджик
кабард. Ло къуажэ цІыкІу
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Карачаєво-Черкесія
Муніципальний район Абазинський район
Код ЗКАТУ: 91201000001
Код ЗКТМО: 91601415101
Основні дані
Час заснування 1861
Населення 2610 (2014)
Площа 61,15 км²
Поштові індекси 369416
Географічні координати: 44°3′32.000000100404″ пн. ш. 41°47′9.0000000988083″ сх. д. / 44.05889° пн. ш. 41.78583° сх. д. / 44.05889; 41.78583
Мапа
Інжич-Чукун (Росія)
Інжич-Чукун
Інжич-Чукун

Інжич-Чукун (Карачаєво-Черкесія)
Інжич-Чукун
Інжич-Чукун

Мапа

Інжич-Чукун (абаз. Йынджьыгь-ЧІкІвын, карач.-балк. Гитче Инджик, кабард. Ло къуажэ цІыкІу ) — аул, адміністративний центр Абазинського району Карачаєво-Черкесії.

Назва

[ред. | ред. код]

Аул названий по гідроніми річки, у перекладі — «Малий Зеленчук».

Географія

[ред. | ред. код]

Інжич-Чукун — аул на правому березі річки Малий Зеленчук, яка відділяє його від аулу Хабез, розташованого на протилежному березі.

Історія

[ред. | ред. код]

Аул заснований в 1861 році під назвою Зеленчуксько-Лоовський, з 1925 року носить сучасну назву.

В 2006 році став центром Абазинського району (до цього входив у Хабезький район).

За легендами аул неодноразово змінював місце розташування — Абхазія, Гоначхір, Уруп, Учкурка — у минулому аул знаходився в цих місцевостях.

За переказами з лівого на правий берег Малого Зеленчука аул перейшов за бажанням мешканців, щоб черпати з річки воду правою, а не лівою рукою.

В околицях аулу багато археологічних пам'яток: кургани адигзького типу, середньовічні селища, могильники різних епох і багато іншого.

У тридцятих роках минулого століття в аулі знайшли притулок багато російських сімей, переслідуваних Радянською владою як кулаки або політично неблагонадійні. Аул став другою батьківщиною для сімей Радченків, Соболєвих, Кравцових, Толмачових та інших, їхні нащадки і сьогодні з вдячністю говорять про Інжич-Чукун.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 2610 осіб.

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

З пам'яток сучасної історії в аулі є обеліск з написом «Не забудуть аульчани світле ім'я Ваше». 107 чоловіків з Інжич-Чукуна загинули на фронті, про них, про їх вдів і трудівників тилу розповідає шкільний музей аулу.

Люди, пов'язані з аулом

[ред. | ред. код]

У Інжич-Чукуні народився Абазинська письменник і поет П. К. Цеков.

Примітки

[ред. | ред. код]