Іноцибе Патуйяра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іноцибе Патуйяра

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Підвідділ: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Іноцибові (Inocybaceae)
Рід: Іноцибе (Inocybe)
Вид: Іноцибе Патуйяра
Inocybe erubescens
A.Blytt, 1905
Синоніми
Inocybe patouillardii Bres.
Посилання
Вікісховище: Inocybe erubescens
EOL: 189366
MB: 247363
IF: 247363

Іноцибе Патуйяра (Inocybe patouillardii Bres.) — отруйний гриб з родини Inocybaceae. Місцеві назви — плютка Патуйяра.

Опис[ред. | ред. код]

Шапка 2—9 см у діаметрі, щільном'ясиста, тупоконусоподібна, згодом розпростерта, з горбом у центрі, спочатку біла, кремувата, пізніше нерівночервонувато-солом'яно-жовта, червоно-коричнювата, м'ясо-червона, волокниста, з часом радіально-тріщинувата. Пластинки червонувато-білуваті, пізніше оливково-коричнюваті, жовто-коричневі. Спори нерівнобічно-овальні (9)10-12(14) Х 5(6)-7,8 мкм, гладенькі. Ніжка 2-7(10) X 0,5—1,5(2) см; іноді зігнута, щільна, кольору шапки, місцями червонувата. М'якуш білий, при розрізуванні не змінюється або трохи червоніє лише в ніжці, з приємним запахом, неприємний на смак.

Поширення та місця існування[ред. | ред. код]

Росте у листяних лісах, на узліссях, галявинах, у парках, під дубом і липою, рідко; з травня по серпень. Поширений на Поліссі, у Лісостепу. Росте у травні — серпні.

Небезпека[ред. | ред. код]

Дуже небезпечний, отруйний гриб. Його іноді помилково збирають замість печериці або ковпака, від яких відрізняється формою шапки, відсутністю кільця на ніжці, світлим кольором пластинок. Містить отруйну речовину — мускарин.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]