Інязор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інязор (ерз. Инязор) — соціальний титул правителя у ерзян.

Назва[ред. | ред. код]

Назва Інязор утворилася від поєднання двох ерзянських слів: Іне — великий, азор — володар. За іншою версією назва походить від каназор (ерз. каназор), від тюркського хан, який ймовірно, проник у ерзянську лексику не раніше перших контактів з тюрками або прийшов від волзьких булгар.

У мокші цей титул має назву Оцязор (мокш. Оцязор).

Історія[ред. | ред. код]

Соціальні титули «інязор», «оцязор» відбили принципово новий етап соціально-економічного розвитку мокші та ерзі, перехід їх від докласового суспільства до класового. Первісно очільники племен ерзі та мокші мали титул тюштя, але у процесі консолідації їх в племінний союз, почали називатися інязор.

Першим інязором був один з племінних вождів Тюштя, що знайшло відображення у епічних піснях та переказах про Тюште-інязор, як володаря країни Масторонь Кирдий. Після приєднанням мокші та ерзі до Московського царства, вони почали називати інязорами московських царів, згодом російських царів та імператорів.

З розпадом СРСР та зі зростанням самосвідомості ерзі у 1999 році виник титул інязор ерзянського народу. Інязора ерзянського народу обирають члени Атянь Езєм (Ради старійшин) таємним голосуванням під час свята Раськень Озкс. З 1999 року, шість раз поспіль, інязором був Кшуманцянь Пірґуж, з 2019 року інязором є Боляєнь Сиресь[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сиресь Боляєнь обраний Інязором ерзянського народу. Вільний Ідель-Урал (uk). 2019-07-14. Процитовано 2019-09-14. 

Джерела[ред. | ред. код]