Іпертим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іпертим (грец. υπέρτιμος — «пречесний») — почесний титул у Східній Римській імперії і в Православних церквах грецької традиції.

Чин іпертиму вважався за рангом вище чину протосинкелла[1]. Цей титул отримує поширення з XII століття серед митрополитів і представників візантійської церковної ієрархії[2].

Нині використовується як почесний титул митрополитів в Помісних православних церквах, що належать до грецької традиції. Приклад використання: «Митрополит Карфагенський, іпертим і екзарх Північної Африки».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Николай Скабаланович «Византийское государство и Церковь в XI в.: От смерти Василия II Болгаробойцы до воцарения Алексея I Комнина: В 2-х кн.», стр. 119
  2. Библиотека истории: Западная Европа и Византия — Тменов В.Х. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]