Ісе (лінкор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісе
Ise-2.jpg
Лінкор «Ісе» до модернізації
Служба
Тип/клас Лінкор, тип «Ісе»
Держава прапора Naval Ensign of Japan.svg
Належність Імператорський флот Японії
Спущено на воду 12 листопада 1916 року
Введено в експлуатацію 15 грудня 1917 року
Виведений зі складу флоту затонув 28 липня 1945 року
Статус розібраний на металобрухт
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 36 000 тон
Довжина 215,8 м
Ширина 31,6 м
Осадка 9,5 м
Бронювання головний пояс — 305-76 мм;
верхній пояс — 203 мм;
траверси 305—152 мм;
палуба — 98+51;
башти — до 305 мм;
барбети — 305 мм;
рубка — 305;
каземати — 152 мм
Технічні дані
Рухова установка 4 парові турбіни Kampon
Потужність 81 000 к.с.
Швидкість 25,3 вузлів
Автономність плавання 9900 морських миль на 16 вузлах
Екіпаж 1376 чоловік
Озброєння
Артилерія 6 × 2 — 356-мм/45
Зенітне озброєння 4 × 2 — 127-мм/40,
20 × 3 — 25-мм/60
Авіація 1 катапульта,
3 гідролітака

«Ісе» (яп. 伊勢, в деяких джерелах «Ісі») — японський лінкор, головний лінкор типу «Ісе». Спущений на воду в 1916 році, введено в експлуатацію в 1917 році. Названий на честь історичної провінції в південній частині острова Хонсю (префектура Міядзакі).

Історія створення[ред. | ред. код]

«Ісе» будувався за програмою 1912 року. Після виконання програми «8 — 8» лінкори «Ісе» і однотипний «Хюга», як і їх попередників, передбачалося вивести зі складу флоту, але рішення Вашингтонської конференції (1922) змінили ці плани. Лінкор залишився в строю. З 1930 року він проходив численні модернізації.

Лінкор-авіаносець «Ісе» після модернізації

В 1943 році «Ісе» пройшов модернізацію, яка перетворила корабель в лінкор-авіаносець. Поява такого незвичайного проекту пояснюється важкими втратами в авіаносцях, понесених Японією в битві за Мідуей.

Згідно з проектом у кормовій частині корпус подовжили на 7,6 м і розширили. На місці колишніх кормових веж головного калібру № 5 і № 6 спорудили ангар довжиною 60 м, в якому містилося до 10 літаків, для підйому яких служив один підйомник. Ще 10-12 літаків стояли прямо на палубі. Мала довжина палуби не дозволяла літакам вільно злітати і сідати на неї. Тому запуск проводився з допомогою двох катапульт. Сідати ж літакам припадало на звичайні авіаносці або на берегові аеродроми.

На роль палубного літака призначався пікіруючий бомбардувальник D4Y3 «Суйсей» («Джуді»), але через їх брак корабель повинен був бути укомплектований гідролітаками-бомбардувальниками Е16А «Цуюн» («Пол»). Достовірно невідомо, чи потрапили ці літаки на корабель.

Історія служби[ред. | ред. код]

  • У ході битви в затоці Лейте 25 листопада 1944 року «Ісе» був легко пошкоджений численними близькими розривами.
  • C лютого 1945 року перебував в Куре, забезпечуючи ППО бази.
  • 13 березня 1945 року, влученнями бомб на «Ісе» був зруйнований літакопідйомник. Ремонтувати лінкор-авіаносець і не намагалися.
  • 2 липня 1945 року «Ісе» отримав 5 влучень бомб і сів на мілину.
  • 28 липня після 8 бомбових ударів і великої кількості близьких розривів «Ісе» затонув біля заводської стінки в Kure з креном 20 градусів на правий борт.
  • 4 липня 1946 року піднято і до кінця року розібраний в Харіме.
  • За весь час служби «Ісе» так і не брав участь у боях як авіаносець.

Посилання[ред. | ред. код]