Іхшиди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
الدوله الاخشيديه
Держава Іхшидів
Аббасидський халіфат Flag
935 – 969 Фатімідський халіфат Flag
Розташування Іхшиди
Столиця Фустат
Мови арабська
Форма правління монархія
валі
 - 935-946 Мухаммад ібн Тугдж
 - 968-969 Абу'л-Фаваріс Ахмед ібн-Алі
Історія
 - Засноване 935
 - Повалено Фатімідами 969
Валюта динар

Іхшиди або Іхшидіди (араб. الدوله الاخشيديه‎) — тюркська династія володарів Єгипту. Заснувала власну державу зі столицею в Фустаті. Згодом поширила владу на частину Судану, Аравії, а також Палестину, Сирію й Кіренаїку. У 969 році була повалена фатімідськими військами.

Історія[ред.ред. код]

Після повалення династії Тулунідів халіфи в Багдаді намагалися якомога сильніше мати контроль над Єгиптом, призначаючи туди намісників (валі). Втім військо, що залишилося після тулунідів, та сформована місцева знать постійно збурювалися проти центрального уряду. Тому доводилося часто змінювати аббасидських намісників у Фустаті, столиці провінції.

У 935 році намісником халіфа в Єгипті й Сирії було призначено Мухаммада ібн Тугджа, тюрка за походженням. У 937 році за перемогу над Фатімідами він отримав від халіфа почесний титул «іхшид», який на батьківщині його предків у Согді і Фергані означав «князь, правитель». Досить швидко Мухаммад ібн Тугдж зробив своє володіння майже незалежним, успішно відбиваючи спроби халіфа знову підпорядкувати собі Єгипет і Сирію.

Після смерті Мухаммада у 946 році фактично владу перебрав Абу аль-Міск Кафур, який продовжив політику засновника династії, зумівши зберегти та дещо розширити володіння держави. Втім, після смерті останнього у 968 році держава швидко занепала й у 969 році була захоплена фатімідським військовиком Джаухаром аль-Сікіллі. Останнього Іхшида було відправлено до Магрибу (сучасне Марокко), де той жив до своєї смерті.

Валі[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Bacharach, Jere L. (2006). Medieval Islamic Civilization: A-K, index. p. 382.
  • Ulrich Haarmann: Geschichte der Arabischen Welt. Herausgegeben von Heinz Halm. 4. überarb. und erweiterte Auflage. Beck, München 2001, ISBN 3-406-47486-1 (Beck's historische Bibliothek).