Перейти до вмісту

І-Ліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
І-Ліга
Засновано2007
РегіонІндія Індія
Кількість команд11
Рівень в ієрархії2
Підвищення в класіІндійська Суперліга
Внутрішній кубокСупер Кубок
Поточний чемпіон«Інтер Каші»
Найбільше перемог«Демпо» (3)
Сайтhttps://i-league.org/

І-Ліга (англ. I-League) — другий дивізіон Індії з футболу[1] після індійської Суперліги. Заснована в 2007 році як вища ліга країни[2] і замінила напівпрофесіональну Національну футбольну лігу, утворену в 1996 році. У І-Лізі використовується система вибування та підвищення: за підсумком сезону дві найгірші команди вибувають у другий дивізіон, а звідти на зміну їм піднімаються дві найкращі команди, що відповідають фінансовим та організаційним критеріям ліги. Матчі чемпіонату проводяться за системою «осінь–весна» з січня по травень[3].

Історія

[ред. | ред. код]

У 1996 році в Індії була створена перша національна ліга, відома як Національна футбольна ліга[4]. Ліга була розпочата з метою ввести професіаналізм в індійський футбол[4]. Незважаючи на ці амбіції, цього ніколи не було досягнуто. Національна футбольна ліга постраждала від поганої інфраструктури та непрофесіоналізму від своїх клубів[5]. Через це після десятиліття занепаду Всеіндійська федерація футболу вирішила, що прийшов час для зміни та ребрендінгу чемпіонату Індії[6] і після сезону 2006/07 було оголошено, що Національна футбольна ліга буде закрита ​​і зареєстрована як І-Ліга з сезону 2007/08[7]. Перший сезон нової ліги складався з восьми команд з попередньої кампанії НФЛ та двох команд з другого дивізіону, утворивши 10 команд. Oil and Natural Gas Corporation (ONGC), титульні спонсори НФЛ, були названі спонсорами І-Ліги до початку ліги у листопаді 2007 року[8]. Ліга також оголосила про зміну у своїх обмеженнях на легіонерів, згідно з яким всі клуби можуть підписати чотирьох іноземців — трьох неазійських, а одного — азійського[9]. Ліга також повідомила, що в перший сезон матчі будуть транслюватися на Zee Sports[10].

Першими десятьма клубами першого сезону I-Ліги були «Ейр Індія», «Черчілл Бразерс», «Демпо», «Іст Бенгал», «Джей-Сі-Ті», «Махіндра Юнайтед», «Мохун Баган», «Салгаокар», «Спортінг» (Гоа) та «Віва Керала». Перший матч нового турніру відбувся 24 листопада 2007 року між клубами «Демпо» та «Салгаокар» на стадіоні «Фаторда» в Маргао. Нігерієць Чіді Еде забивши перший гол у історії І-Ліги на третій хвилині і допоміг «Демпо» перемогти 3:0[11]. В підсумку після вісімнадцяти турів клуб так і залишився на першому місці і став першим переможцем І-Ліги[12]. Клуби «Віва Керала» і «Салгакоар» стали першими командами, що вилетіли з I-Ліги[13].

У наступному сезоні лігу було розширено з 10 до 12 команд. Клуби другого дивізіону «Мумбаї», «Юнайтед», «Мухаммедан» і «Васко» отримали право піднятись у вищий дивізіон[14], що, однак, викликало ранні побоювання щодо того, що І-Ліга переставала бути загальнонаціональною, оскільки у сезоні 2008/09 років 12 клубів представляли лише 4 міста[14]. Для порівняння у попередньому сезоні 10 клубів представляли 6 різних міст. Байчунг Бхутіа, тодішній капітан збірної Індії, заявив, що це робота федерації по розповсюдженню гри по всій країні, і що це повинно відбутися. В підсумку сезон все ж відбувся і переможцем став «Черчілл Бразерс»[15].

До сезону 2009/10 років, ліга знову була розширена, з 12 команд на 14. Для цього клуби «Салгаокар», «Віва Керала», «Пуне» і «Шиллонг Ладжонг» були підвищені у класі, що дозволило I-Лізі трохи покращити ситуацію в чемпіонаті, оскільки в лізі почали грати клуби з семи різних міст у семи різних штатах[14]. Цей чемпіонат знову виграв «Демпо», ставши першим клубом, що двічі вигравав турнір[12].

В подальшому ситуація в лізі погіршилась через конфлікти з власниками клубів[16], що в підсумку призвело до створення окремої Індійської суперліги, яка паралельно з І-Лігою стала найвищим футбольним дивізіоном Індії, залучивши на свій бік більшу частину вболівальників та ЗМІ.

Починаючи з сезону 2022/23 років, I-ліга втратила статус вищої ліги, натомість чемпіон I-ліги став отримувати шанс перейти до Суперліги без внеску за участь. Також було погоджено повністю запровадити систему підвищення та пониження між двома лігами, а також скасувати систему паралельних ліг[17].

Чемпіони

[ред. | ред. код]
Для перегляду списку усіх чемпіонів Індії див. статтю Список чемпіонів Індії з футболу.
Сезон Чемпіон 2-е місце 3-е місце Клубів
2007/08«Демпо» (3)«Черчілл Бразерс»«Джей-Сі-Ті»10
2008/09«Черчілл Бразерс» (1)«Мохун Баган»«Спортінг» (Гоа)12
2009/10«Демпо» (4)«Черчілл Бразерс»«Пуне»14
2010/11«Салгаокар» (2)«Іст Бенгал»«Демпо»14
2011/12«Демпо» (5)(Іст Бенгал)«Черчілл Бразерс»14
2012/13«Черчілл Бразерс» (2)«Пуна»«Іст Бенгал»14
2013/14«Бенгалуру» (1)«Іст Бенгал»«Салгаокар»13
2014/15«Мохун Баган» (4)«Бенгалуру»«Роял Вахінгдох»11
2015/16«Бенгалуру» (2)«Мохун Баган»«Іст Бенгал»9
2016/17«Аїджал» (1)«Мохун Баган»«Іст Бенгал»10
2017–18 «Мінерва Екедемі» НЕРОКА Мохун Баган 10
2018–19 «Ченнаї Сіті» «Іст Бенгал» «Реал Кашмір» 11
2019–20 «Мохун Баган» (2) Не визначались[18] 11
2020–21 «Гокулам Керала» «Черчілл Бразерс» ТРАУ 11
2021–22 «Гокулам Керала» (2) «Мохаммедан» «Срініді Деккан» 13
2022–23 «Пенджаб» «Срініді Деккан» «Гокулам Керала» 12
2023–24 «Мохаммедан» «Срініді Деккан» «Гокулам Керала» 13
2024–25 «Інтер Каші » «Черчілл Бразерс» «Реал Кашмір» 12

Досягнення

[ред. | ред. код]
Клуб Чемпіон 2-е місце 3-е місце
Демпо3 (2007/08, 2009/10, 2011/12)–1 (2010/11)
Черчілл Бразерс2 (2008/09, 2012/13)4 (2007/08, 2009/10, 2020/21, 2024/25)1 (2011/12)
Мохун Баган2 (2014/15, 2019/20)3 (2008/09, 2015/16, 2016/17)1 (2017/18)
Бенгалуру2 (2013/14, 2015/16)1 (2014/15)–
Гокулам Керала2 (2020/21, 2021/22)–2 (2022/23, 2023/24)
Мохаммедан1 (2023/24)1 (2021–22)–
Салгаокар1 (2010/11)–1 (2013/14)
Аїджал1 (2016/17)–-
Мінерва Екедемі1 (2017/18)–-
Ченнаї Сіті1 (2018/19)–-
Пенджаб1 (2022/23)–-
Інтер Каші1 (2024/25)–-
Іст Бенгал–4 (2010/11, 2011/12, 2013/14, 2018/19)3 (2012/13, 2015/16, 2016/17)
Срініді Декан–2 (2022/23, 2023/24)1 (2021/22)
Пуне–1 (2012/13)1 (2009/10)
НЕРОКА–1 (2017/18)–
Реал Кашмір––2 (2018/19, 2024/25)
Джей-Сі-Ті––1 (2007/08)
Спортінг (Гоа)––1 (2008/09)
Роял Вахінгдох––1 (2014/15)
ТРАУ––1 (2020/21)

Спонсорство

[ред. | ред. код]

У 2007 році новостворена І-Ліга зберегла спонсора Oil and Natural Gas Corporation зі старої Національної футбольної ліги і певний час була відома як I-League ONGC. Проте після сезону 2010/11 року угода з комапанією не була поновлена, і I-ліга залишилася без спонсорської угоди до 2013 року. 24 вересня 2013 року було оголошено, що телекомунікаційна компанія Bharti Airtel буде новим титульним спонсором ліги, яка стала відома як Airtel I-League. У грудні 2014 року було оголошено, що Hero MotoCorp замінить Airtel як титульного спонсора ліги, що стала називатись Hero I-League. Після сезону 2022/23 Hero вирішила не поновлювати свою спонсорську угоду і з того часу Ліга не мала титульного спонсора[19].

Період Спонсор
2007–2011 ONGC
2011–2013 нема
2013–2014 Bharti Airtel
2014–2023 Hero

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Event Information. The All India Football Federation. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 25 квітня 2014.
  2. ↑ = i-league.org Hero I-League | History of I-League. Процитовано 17 січня 2016. {{cite web}}: Перевірте значення |url= (довідка)[недоступне посилання з травня 2019]
  3. ↑ India – I-League (2013–2014). Tipster Area. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 25 квітня 2014.
  4. 1 2 Indian National League (I-League) 2011–12 Season Review. Goalden Times. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 11 липня 2014. [Архівовано 2015-10-07 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Radhakrishnan, M.G. The final whistle. India Today. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
  6. ↑ History. ileague.in. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014. [Архівовано 2014-07-16 у Wayback Machine.]
  7. ↑ AIFF's I-League to have 10 teams. Rediff. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 липня 2014.
  8. ↑ Amin-ul Islam, Mohammad. I-League partners ONGC cry foul. Times of India. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 11 липня 2014.
  9. ↑ I-League Clubs have Too Many Foreigners: Bhutia. Outlook India. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
  10. ↑ Zee Sports, AIFF ready with ONGC I-League. Televisionpoint. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 11 липня 2014.
  11. ↑ Dempo beat Salgaocar 3–0 with Chidi's brace. ONE India. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014. [Архівовано 2014-07-17 у Wayback Machine.]
  12. 1 2 Dempo SC is I-League champion. The Hindu. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 14 липня 2014.
  13. ↑ Salgaocar, Viva Kerala relegated from I-League. Tha Indian. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014. [Архівовано 2014-07-17 у Wayback Machine.]
  14. 1 2 3 Rajan, P Sujesh. Is the I-League a national tournament?. Indian Express. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
  15. ↑ Young Brothers outlast their elders. FOX Sports. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
  16. ↑ I-League club owners press for sustainable revenue model. The Hindu. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
  17. ↑ New roadmap for Indian football proposes Hero ISL as premier league. Indian Super League (англ.). Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 14 лютого 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  18. ↑ Матчі після 14 березня 2020 року були скасовані через пандемію Коронавірусна хвороба 2019. «Мохун Баган» був оголошений чемпіоном, маючи достатній відрив від клубу, що посів друге місце.
  19. ↑ Hero MotoCorp pulls out of ISL & Indian football sponsorship. Khel Now (амер.). Процитовано 14 лютого 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=І-Ліга&oldid=47756708