Очікує на перевірку

АЕС Дул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АЕС Дул
Країна Бельгія
АдмінодиницяБеверен
МісцезнаходженняБельгія, Дул[en]
Початок будівництва1969
Початок експлуатації15 лютого 1975
ОрганізаціяElectrabel[en]
Технічні параметри
Кількість енергоблоків2 x 433 МВт
1 x 1006 МВт
1 x 1038 МВт
Тип реакторівВодно-водяний ядерний реактор
Реакторів в експлуатації4
Генеруюча потужність2 919 МВт
Інша інформація
Сайт919 МВт
Мапа
CMNS: АЕС Дул у Вікісховищі

Атомна електростанція Дул — одна з двох АЕС Бельгії. Станція розташована на березі Шельди поруч з селом Дул[en] у фламандській провінції Східна Фландрія. Бельгійська енергетична корпорація Electrabel[en] є власником основної частки у власності станції. АЕС займає площу 80 га і на ній працює 800 осіб.

Серед всіх європейських АЕС ця електростанція знаходиться в найгустонаселенішій зоні з 9 мільйонами жителів в радіусі 75 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Електростанція була побудована комунальною компанією EBES (Sociétés Réunies d'Energie du Bassin de l'Escaut), яка в 1990 році об'єдналася з Intercom і Unerg і стала Electrabel. Завод розроблено бельгійською інженерною фірмою Tractebel. Doel 1 і 2 — це здвоєні блоки, які були запущені в комерційну експлуатацію в 1975 році. Doel 3 введено в комерційну експлуатацію в 1982 році, а Doel 4 — у 1985 році. Doel 1, 2 і 4 були побудовані консорціумом ACECOWEN (ACEC-Cockerill-Westinghouse). Тоді як Doel 3 був побудований FRAMACEC (Framatome-ACEC-Cockerill)[1].

Земляні роботи для Doel 5, реактора потужністю 1400 МВт, також відомого як N8 (8-й ядерний реактор у Бельгії), були припинені в 1988 році. Участь у французькій електростанції-близнюку в Чузі тривала. Французька промисловість отримала компенсацію за вже замовлені компоненти[2].

Енергоблоки

[ред. | ред. код]

Станція складається з чотирьох водно-водяних ядерних реакторів другого покоління із загальною чистою потужністю 2925 МВт, що є меншим, ніж інша атомна електростанція Бельгії в Тіанге[3]. Його чотири одиниці оцінюються таким чином:[4]

Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок
будівництва
Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Нетто Брутто
Дул-1[5] PWR W 2-loop 433 МВт 454 МВт 01.07.1969 28.08.1974 15.02.1975 2025
Дул-2[6] PWR W 2-loop 433 МВт 454 МВт 01.09.1971 21.08.1975 01.12.1975 2025
Дул-3[7] PWR W 3-loop 1006 МВт 1056 МВт 01.01.1975 23.06.1982 01.10.1988 2022
Дул-4[8] PWR W 3-loop 1038 МВт 1090 МВт 01.12.1978 08.04.1985 01.07.1985 2025

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Nuclear Power Reactors in the World (PDF). IAEA. 2007. Архів (PDF) оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 9 грудня 2012.
  2. Laes, Erik; Chayapathi, Lakshmi; Meskens, Gaston (2004). Kernenergie en Maatschappelijk Debat (PDF) (nl-be) . Brussels: viWTA. с. 96. Архів (PDF) оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 7 квітня 2019.
  3. Planned and unplanned outages affecting generation units. Elia. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
  4. Nuclear Power in Belgium. London: World Nuclear Association. February 2017. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  5. DOEL-1. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  6. DOEL-2. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  7. DOEL-3. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  8. DOEL-4. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]