Абдель-Вагаб Таваф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абдул-Вагаб Хади Мохсін Таваф
Abdul Wahab Hadi Mohsin Tawaf
Країна  Ємен
Діяльність дипломат
Конфесія іслам

Абдул-Вагаб Хади Мохсін Таваф (Abdul Wahab Hadi Mohsin Tawaf) — єменський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Ємену в Сирії (2008—2011).

Життєпис[ред. | ред. код]

3 вересня 2008 року — призначений на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Ємену в Сирії[1][2].

21 березня 2011 року — оголосив про свою відставку з посади посла, після розстрілу в столиці Ємену місті Сана протестувальників проти діючого Президента Алі Абдалла Салеха, врезультаті чого загинуло 52 студента[3]. Підтримавши тим самим Революцію в Ємені[4]

Ми наближаємося до діалогу, який об'єднає всі ефективні політичні сили на єменській сцені. Ми зіткнемося з складними проблемами та різними поглядами щодо стилю та форми нашої майбутньої правлячої системи. Безсумнівно, деякі представники мають програми, які представлятимуть великі загрози нам в найближчі часи. Крім того, деякі вдадуться до виправдання та обґрунтування для нав'язування своїх бажань - або ж вони вийдуть з конференції з діалогу. На цьому етапі ми помічаємо, що більшість політичних сил погоджуються з необхідністю більш безпечного Ємену. Вони також погоджуються з необхідністю переведення цілей Молодіжної революції у прийняття ефективних рішень та видів, які покращують ситуацію в Ємені[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Presidential decree No. 220 for 2008 appoints ambassador to Syria 03/September/2008. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  2. Results of Yemeni-Syrian Committee last meeting reviewed. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  3. YEMEN AMBASSADOR TO SYRIA RESIGNS FROM POST, PARTY. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 6 грудня 2018.
  4. Yemen ambassador to Syria resigns from post, party. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  5. Influential Yemenis discuss the upcoming National Dialogue Conference. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.