Авторське мовлення
Авторське мовлення — поняття в літературознавстві, розрізняється на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) — текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи (переважно від третьої особи).
У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення здійснюється від третьої особи, іноді — від першої (оповідання Марка Вовчка). У драматичних творах авторське мовлення зводиться до ремарок, часто досить красномовних, як у п'єсах Миколи Куліша. Ліричні відступи, опосередковано пов'язані з сюжетом та вчинками персонажів, вважаються своєрідною формою авторського мовлення («Зачарована Десна» Олександра Довженка, «Зорі й оселедці», «На ясні зорі» В. Міняйла та ін.).
Література[ред. | ред. код]
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
- Авторський // Мала філологічна енциклопедія / укладачі: Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — Київ : Довіра, 2007. — 478 с. : іл. — ISBN 978-966-507-209-6. — С. 9.