Автошлях Фахонйотхін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Автошлях Фахонйотхін
National Highway 1
тай. ถนนพหลโยธิน
Загальні дані
Країна  Таїланд
Мережа Thai highway networkd
Номер 1
Довжина 1,005 км
Напрямок північ-південь
початок Бангкок
кінець кордон М'янми
Дорожнє покриття асфальтобетон
OpenStreetMap r228025  ·R
Мапа

CMNS: Автошлях Фахонйотхін у Вікісховищі

Автошлях Фахонйотхін (тай. ถนนพหลโยธิน, RTGS: Thanon Phahon Yothin, pronounced [tʰā.nǒn pʰā.hǒn jōː.tʰīn]) або Шосе 1 — головна дорога в Бангкоку та одна з чотирьох головних магістралей Таїланду, до яких входять Автошлях Міттрапхап (Шосе 2), Автошлях Сукхумвіт (Шосе 3) і Автошлях Пхет Касем (шосе 4). Вона починається біля монумента Перемоги в Бангкоку і проходить на північ до кордону М'янмою, загальною довжиною 1,005 км.

Історія[ред. | ред. код]

Фахоніотін-роуд повз станцію 11-го піхотного полку

Дорога Фахоньйотін спочатку називалася «Дорога Прачатіпат» (тай. ถนนประชาธิปัตย์ , Thanon Prachathipat, буквально «Демократична дорога»), і досягла лише 22 км в довжину в Дону Миангу. У 1938 році фельдмаршал Плаек Фібунсонгхрам розпорядився продовжити дорогу від Дон Миангу через Банг Па-Ін, Аюттхая, Сарабурі, Лопбурі та Сінгбурі, зробивши її 162 кілометри довжиною. Нещодавно подовжену дорогу було перейменовано на Phahonyothin Road на честь генерала Прайя Пхахола Фахонйотхіна (раніше Фот Пханьотін), другого прем’єр-міністра Таїланду та одного з лідерів революції 1932 року[1].

Маршрут[ред. | ред. код]

У Бангкоку автошлях Фахонйотхін бере свій початок у районі Ратчатеві та перетинає райони Пхая-Тай, Чатучак, Банг-Хен, Дон Муеанг і Сай-Май, а потім продовжується в провінцію Патхум-Тхані, а потім через Аюттхая, Сарабурі, Лопбурі, Накхон-Саван, Чайнат, знову через Накхон. Саван, Кампхаенг Пхет, Так, Лампанг, Пхаяо і, нарешті, Чіанграй, що закінчується в районі Мае Сай, де з’єднується з Тачілейком у М’янмі.

Подальше читання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. อรณี แน่นหนา, 2002. นามนี้มีที่มา. ประพันธ์สาส์น: กรุงเทพฯ.
    Orani Naenna, 2002. Naam Ni Mi Thi Ma. Praphansarn: Bangkok. (Brief histories of 129 place names in Bangkok.)