Асфальтобетон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Структура
Сучасне АБ покриття аеродрому

Асфальтобето́н — будівельний матеріал з ущільненої суміші щебеню, піску, мінерального порошку з бітумом, який у гарячому вигляді використовується у дорожньому будівництві як покривного шару. Він може бути велико-, середньо-, дрібнозернистим та піщаним (розмір зерен відповідно, 40-25-15-5 мм). В залежності від навантажень і кліматичних умов до асфальтобетону є певні вимоги щодо щільності, міцності, зсувостійкості та водостійкості.

Технологія виробництва[ред.ред. код]

Завод для виготовлення асфальту.

Перед змішуванням складники висушують і нагрівають до температури 100-160°С.

Асфальтобетон поділяють на:

Гарячий (в склад входить бітум)- виготовляють при температурі не нижче 120°С;

Теплий - з маловязким бітумом і температурою ущільнення 40-80°С;

Холодний - з рідким бітумом, ущільнений при температурі повітря не нижче 10°С.

Використовують асфальтобетон здебільшого у вигляді гарячої і холодної сумішей для покриття доріг, в гідротехнічному будівництві і т. д.

Посилання[ред.ред. код]


Література[ред.ред. код]

  • Асфальтобетон // Большая советская энциклопедия. В 30 т. Т. 2 : Ангола-Барзас / гл. ред. А. М. Прохоров. - Москва, 1970. - С. 364.