Агнеса Французька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агнеса Французька
Agnès de France
Псевдо Анна
Народилася 1171(1171)
Париж
Померла бл. 1220
Адріанополь
Громадянство
(підданство)
Byzantine imperial flag, 14th century, square.svg Візантійська імперія
Національність француженка
Діяльність дружина імператора
Титул імператриця
Посада Візантійський імператор
Рід Капетинги
Батько Людовик VII
Мати Адель Шампанська
Брати, сестри
У шлюбі з Олексій II
Андронік I
Феодор Врана
Діти 1 донька

Агнеса (Анна) Французька (1171 — бл. 1220) — візантійська імператриця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила з династії Капетингів. Була молодшою дитиною від шлюбу Людовика VII, короля Франції, з Адель Шампанською. Народилася 1171 року в Парижі, отримавши ім'я Агнеса. У 1178 році до Франції прибуло візантійське посольство щодо укладання союзу, який повинен був зміцнити шлюб між представниками династій Капетингів і Комнінів. Папа римський Олександр III підтримав такі дії. На початку 1179 року Агнесу з почтом було відправлено до Константинополя. Вона пересувалася морем на генуезьких галерах, прибувши до Візантії влітку 1179 року. 2 травня 1180 року прийняла православне хрещення, ставши Анною, а потім відбулося весілля зі спадкоємцем трону Олексієм. Втім, шлюб залишився формальним через малий вік молодят.

У вересні 1180 року після смерті імператора Мануїла I трон здобув чоловік Агнеси-Анни. Проте фактична влада опинилася у свекрухи Марії Антіохійської. Невдовзі проти останньої виникло декілька заколотів. У 1182 році владу перебрав Андронік Комнін, який у 1183 році наказав вбити свого співволодаря Олексія II, після чого одружився з його вдовою — Агнесою-Анною. Це було суто політичне рішення, оскільки Андронік I мав численних коханок.

У 1185 році під час повстання проти імператора, чоловік Агнеси-Анни намагався втекти з нею до Малої Азії, але Андроніка I було схоплено й страчено. Після цього деякий час мешкала в Константинополі — спочатку в палаці Олексія Врани, друга її другого чоловіка. Потім оселилася в палаці, де мешкали колишні імператриці. У 1187 році після поразки заколоту загинув Олексій Врана.

У 1188 році ближче познайомилася з Феодором, сином Олексія Врани, а 1193 року стала його коханкою. У 1195 році Врана був учасником заколоту проти імператора Ісаака II, якого було повалено. З цього часу Агнеса-Анна опинилася при імператорському дворі.

У 1204 році вони оженилися після захоплення Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу. Її чоловік отримав у володіння місто Апри, але невдовзі болгари його захопили. У 1206 році за підтримки грецького населення Врана зайняв місто Адріанополь, яке приєднав до Латинської імперії. Слідом за цим Агнеса переселилася до Адріанополя, де й померла близько 1220 року, хоча висувається версія, що Агнеса була жива принаймні до 1240 року.

Родина[ред. | ред. код]

1. Чоловік — Олексій II, візантійський імператор.

Дітей не було.

2. Чоловік — Андронік I, візантійський імператор.

дітей не було.

3. Чоловік — Феодор Врана, цезар та сеньйор Адріанополя.

Діти:

  • Бранаїна (1205—1239), дружина Наржота де Тукі

Джерела[ред. | ред. код]

  • Charles M. Brand, Byzantium confronts the West 1180—1204, Cambridge, MPublishing, University of Michigan Library, 1968, 394 p.
  • Barbara Hill, Imperial Women in Byzantium 1025—1204, Singapore, Pearson Education Limited, 1999, 245 p.
  • Lynda Garland, Byzantine Empresses: Women and Power in Byzantium AD 527—1204, first edition (1999), Routledge, ISBN 0-415-14688-7, pages 180—186.
  • Magdalino, Paul. The Empire of Manuel I Komnenos. 2002.