Аденський Біг-Бен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аденський Біг-Бен
Big-Ben Aden 20 of March 2010.jpg
Біг-Бен в Адені. Фото з машини від 20 березня 2010 року.
Координати: 12°47′00″ пн. ш. 44°59′00″ сх. д. / 12.78333° пн. ш. 44.98333° сх. д. / 12.78333; 44.98333
Тип споруди годинникова вежа
Розташування Ємен, Аден
Кін. будівництва 1890
Епонім Біг-Бен
Аденський Біг-Бен. Карта розташування: Ємен
Аденський Біг-Бен
Аденський Біг-Бен (Ємен)
Аденський Біг-Бен у Вікісховищі?

Біг-Бен Адену (араб. بيج بن عدن[1]) або ’’’Аденський Біг-Бен’’’ – башта з годинником, яка побудована англійцями в місті Аден, країна Ємен,[2] як зменшена копія вежи Єлізавети в Лондоні, відомого у народі під назвою Біг-Бен в Лондоні.[3]

Аден в 1949 році. Вид з внутрішнього рейду в напрямку Аденського Біг-Бена.

.

Королева Єлизавета в Адені 1954 під час офіційного візиту в Аден колонії
Поштова картка 1961 року. Вид на район Tawahi.
Маленький Бен. 1964 рік.
Вид на район Тавахі в Адені. На вершині пагорба Аденський Біг-Бен. Фото від 13 лютого 2010 року.
Біг-Бен в Адені. 20 жовтня 2010 року.

Інші назви аденського Біг-Бена[ред. | ред. код]

Башта з годинником була побудована більше 120 років тому і була спороектована відповідно до Біг-Бену в Лондоні, і стала відомою як "Біг-Бен Східу", "Біг-Бен арабів" чи "Авійський Біг-Бен".[4][2]

Зустрічаються і такі английскі назви башти: "Маленький Бен (англ. Little Ben)",[5][6] "Hogg Tower"[7] чи "Hogg Clock Tower".[8]

Фахмі Тамер Ганем, місцевий історик, посилаючись на численні джерела ще на початку 2012 року казав: «Наш, аденський, баштовий годинник поступається за величиною лише лондонському Біг-Бену, займаючи, таким чином, друге почесне місце в світі...»[2] Але Аденський Біг-Бен до недавнього часу мав назви ’’’Арабський Біг-Бен’’’ (в російських джерелах ’’’Аравійський Біг-Бен’’’ тому, що Аравійський півострів це назва з Росії або Арабський півострів як назва по всьому світу) або ’’’Біг-Бен Сходу’’’. [2] Але в 2012 році в місті Мекка, Саудівська Аравія, побудували башту з годинником Abraj Al Bait, яка вище ніж Біг-Бен в Лондоні і яку в печаті стали називати ’’Аравійський Біг-Бен’’ (’’Арабський Біг-Бен’’). Ось чому краще називати споруду в Адені ’’’Південно-аравійським Біг-Беном’’’.

Ще одна назва цієї споруди – ’’’дивина аравійського півдня’’’.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Аденській Біг-Бен, копія британського побратима, вознісся в лощині серед хатин, будівель району Тувахі в Адені і гір, які підступили до південної столиці Ємену. Інженери метрополії взялися за зведення вежі з чорного каменю, скріплюючи кладку замесами понад міцних марок цементу з водою. [2] Проект був завершений в 1890 році британськими архітекторами, які брали участь у проектуванні та будівництві, за сприяння місцевих працівників, зроблені з чорних каменів і цементної суміші. Форма прямокутна і дах, як рівносторонній трикутник, покритий покриттям з червоної цегли. Діаметр близько чотирьох метрів, а ширина дисплея годинника становить 1,5 метра, а висота споруди становить 22 метра. Всередині він має залізні сходи в виді спіралі, що дозволяє піднятися до верху вежі і дивиться на Аденську гавань з видом на околиці району Тувахі.[4][9]

Є відомості про те, що королева Єлизавета провела в 1954 році дні свого медового місяця тут, в Тувахі, де стоїть Біг-Бен, в готелі «Півмісяць» (англ. «Crescent»), побудованому в 1930 роки. Це був перший фешенебельний готель на всій території Аравійського півострова і в зоні Перської затоки.[2] Королева з задоволенням чула щоранку на балконах, в вікнах і крилах готеля удари годинника Біг-Бена.[9] Королева повеліла продовжити перебування в Адені, який справив на неї надзвичайне враження. І, виходячи уранці на балкон, любила слухати мелодійний передзвін Аденського Біг-Бена, «Біг-Бена аравійського» ...[2]

Був час, коли до башти була приставлена охорона, - вона проводила регламентні роботи, заводила вручну годинниковий механізм, налаштовувала куранти. Волога спека, вітри з моря, проливні дощі в літні місяці, людська байдужість і черствість зробили свою справу - у середині 1960-х годинник став.[2]

У 1983 році провели ремонтні роботи.[2] Губернатор провінції Тувахі Шамседдін Афіф аль-Бакілі розповідає: «Нащадки колишніх колонізаторів дуже нам допомогли. Відразу ж відгукнулися, коли ми взялися за реставрацію. Британська фірма «Дарбі» поставила годинниковий механізм, комплектуючі деталі, чудове біло-матове скло для циферблатів, оснастку внутрішнього підсвічування, годинникові стрілки. Спільно відмінно попрацювали над екстер'єром баштового годинника». [2]

Годинник йшов три роки, - до тих кривавих подій січня 1986-го, коли політичні партії соціалістичної орієнтації взялися за зброю, щоб дозволити одвічний арабська суперечка - за ким владу ... Наступні, не менше бурхливі події, і зовсім доконали старовинний годинник. Вони піддалися розграбуванню. Механізм, металеві частини, деталі і конструкції розбирали, зносили в утиль на металобрухт, деякі з частин продавали на чорному ринку. Так було завдяки старанням маклерів ринків мідних і металевих виробів.[2][9]

Місцева рада та Управління громадських робіт оголосили реалізацію проекту реставрації та запуску Біг-Бена в Адені. Роботи потребували 24000 доларів США. Після завершення поставки запасних частин з британської компанії, так що в роботи було покладено чотири ключових аспектів нового годинника: сучасний матеріал з білого скловолокна; монтаж внутрішнього освітлення і годинника; інструмент для контролю; розвиток екзоскелету.[9] Так годинник башти, який знову став близько чверті століття тому, після ремонту в лютому 2012 року повернувся в лад. [4]

Висловлювання та Опис[ред. | ред. код]

Як би ширяючи над морським портом, складений з дикого каменю, звернений своїми чудовими, мерехтливими в ночі старовинними циферблатами на всі чотири сторони Світу, Біг-Бен став дивиною аравійського півдня. Крім функціональних призначень ще й вигрівав серця британських колонізаторів, викликаючи ностальгію.[2]

Фахмі Тамер Ганем, місцевий історик, сказав: «... Християнам вежа нагадує храм. Усередині легкі металеві гвинтові сходи. Химерно вигинаючись, вони ведуть до вартового корпусу, звідки відкривається чудова панорама на блакитну гладь Аденської затоки, знамениті торгові ряди передмістя Тувахі і житлові квартали».[2]

Старожили пам'ятають ще ті часи, коли, завершивши повне часове коло, Біг-Бен оголошував околиці тихим мелодійним передзвоном курантів. Ехо, відбиваючись від сірих скель і морської гладі, м'яко упливає в вулиці і квартали старого району міста, дивно видаючи звучання у вечірній тиші над засинающим містом. На Сході тільки в Адені прокидаються з першими півнями, затемна, і засинають лише згущуватимуться сутінки. Тоді як в інших арабських столицях в цей вечірній час життя тільки починається.[2]

«Історичний пам'ятник нам дуже дорогий, - говорить губернатор провінції Тувахі Шамседдін Афіф аль-Бакілі. - Уявіть, понад 120 років британського панування, коли країна була заморської колонією Об'єднаного Королівства, Біг-Бен був мовчазним свідком і колонізації, і тривалої національно-визвольної боротьби єменського народу. Народжений в дні протистояння, Біг-Бен знайшов форму спрямованою вгору ракети. Верх - рівнобедрений трикутник, викладений червоною черепицею».[2]

Старина Бен споглядає безпристрасно на історію, яка вершиться у його сірих каменів.[2]

Біг-Бен, як кажуть араби, «виходить на новий давран» (коло). Нагадує про старі часи.[2]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аденський Біг-Бен