Адольф Лео Оппенгайм
| Адольф Лео Оппенгайм | |
|---|---|
| A(dolph) Leo Oppenheim | |
| Народився |
7 червня 1904[1][2][3] Відень, Австро-Угорщина[1] |
| Помер |
21 липня 1974[1][2] (70 років) Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США[1] |
| Країна |
 Австрія,  США |
| Діяльність | історик, викладач університету, assyriologist |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | Ассирологія |
| Заклад | Чиказький університет |
| Відомий завдяки: | книга «Стародавня Месопотамія. Портрет мертвої цивілізації» (1964) |
| Нагороди | |
Адольф Лео Оппенгайм, нім. A(dolph) Leo Oppenheim (7 червня 1904, Відень — 21 липня 1974) — австрійсько-американський мовознавець й історик, один з найвідоміших ассирологів свого покоління, відповідальний редактор Чиказького ассирійського словника (Chicago Assyrian Dictionary[en]), що видавався під егідою Інституту сходознавства Чиказького університету в 1955–1974 р. за редакцією професора Джона Вілсона.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у Відні. Захистив докторську дисертацію у Віденському університеті в 1933 році. 1938 року разом з дружиною Елізабет встиг в останній момент втекти із окупованої нацистами Австрії, тоді як його батьки стали жертвами Голокосту. Після кількох важких років у США отримав 1947 року посаду асистента в Чиказькому університеті. Повноправним викладачем став 1950 року, а 1952 року був призначений помічником редактора Чиказького ассирійського словника, який готувався до друку під егідою Університету. Видання словника планувалося ще з 1921 року, врешті його обсяг склав більше 20 томів. У співпраці з Ерікою Райнер Оппенгайм продовжував редагувати словник аж до своєї несподіваної смерті в 1974 році.
Як писав ассиролог Е. А. Спайзер, Оппенгайм прочитав більше клинописних написів, ніж будь-хто інший з наших сучасників[4]. Глибокі знання аккадскої мови допомогли Оппенгайму реконструювати картину повсякденного життя стародавньої Месопотамії.
Найважливішою працею Оппенгайма є книга «Стародавня Месопотамія. Портрет мертвої цивілізації» (1964).[5] Його спроби реформувати ассирологію, зокрема у праці «Assyriology — Why and How?», були сприйняті як виклик щодо його колег. Песимістичне ставлення Оппенгайма з приводу неможливості реконструкції низки аспектів месопотамського життя (зокрема, релігії) контрастували з його життєлюбним та оптимістичним характером.[6]
Твори[ред. | ред. код]
- Untersuchungen zum babylonischen Mietrecht. Vienna (Wien): Selbstverlag des Orientalischen Institutes der Universität. 1936.
- Ancient Mesopotamia: portrait of a dead civilization. Chicago: University of Chicago Press. 1964. (reprint ISBN 0-226-63186-9)
- Letters from Mesopotamia. Chicago: University of Chicago Press. 1967.
- Essays on Mesopotamian civilization selected papers of A. Leo Oppenheim. Chicago: University of Chicago Press. 1974. (edited by Erica Reiner and Johannes Renger)
- Glass and glassmaking in ancient Mesopotamia. London: Associated University Presses. 1988. ISBN 0-87290-058-4.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #137690428 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Цитується в некролозі, автором якого був Erle Leichty, Journal of the American Oriental Society95.3 (July 1975, pp. 369–370) p 369.
- ↑ Ancient Mesopotamia: Portrait of a Dead Civilization. (1964), revised edition 1976. (ISBN 0-226-63187-7).
- ↑ Leichty 1975.
Література[ред. | ред. код]
- Robert D. Biggs, J. A. Brinkman (Hrsg..): From the Workshop of the Chicago Assyrian Dictionary. Studies Presented to A. Leo Oppenheim. Chicago 1964
- Hans Erich Hirsch, in: Archiv für Orientforschung 25, 1974-77, S. 347–349
- Eerle Leichty, in: Journal of the American Oriental Society 95, 1975, S. 369–370
Посилання[ред. | ред. код]
|
