Клинопис
| Клинопис | |
|---|---|
 Тримовний клинописний напис Ксеркса I у фортеці Ван у Туреччині, царський напис Ахеменідів, написаний староперською, еламською та вавилонською формами клинопису | |
| Вид | Логосилабічне |
| Мови | шумерська, аккадська, еламська, еблаїтська,
хаттська, хеттська, хурритська, урартська, лувійська |
Період | приблизно 31 ст до н. е. — 1 ст. н. е. |
Походження | (протописьмо)
|
Дочірні системи | нема вплинув на форму уґаритського алфавіту вплинув на форму давньоперського клинопису |
| Напрям | зліва направо |
| |
Клинопис (англ. cuneiform, від лат. cuneus, «клин»)— лого-силабічне письмо, яке виникло не пізніше XXXV століття до н. е. та використовувалося для запису в стародавньому Межиріччі. Вважається найстарішим розшифрованим способом запису мови[1][2][3].
Клинописом послуговувалися понад 35 століть. За цей час, а саме від XXXV століття до н. е. до I століття нашої ери, ця система пройшла через кілька стадій еволюції. Клинопис був повністю замінений алфавітним письмом під час римської епохи і з початку 1-го ст. н. е. у світі не використовується жодної клинописної системи. Останній відомий клинописний напис, — астрономічний текст, — було написано у 75 році н. е[4]. Лише в 19 столітті клинопис було розшифровано (див. ассиріологія). Успішне завершення розшифровки датується 1857 роком. Система складається з поєднання знаків для слів і складових знаків.
Клинописні знаки зазнали значних змін протягом більш ніж двох тисячоліть. Зображення внизу показує розвиток знака SAG «голова».
Етап 1 показує, піктограму, у її початковому записі близько 3000 до н. е.
Етап 2 показує, як обертається піктограма, яка написана близько 2800 р. до н. е.
Етап 3 показує, знак в архаїчному монументальному написі, від бл. 2600 до н. е.
4-та стадія є знаком, який написано в глині, сучасником етапу 3.
Етап 5 являє знак кінця III тисячоліття.
Етап 6 являє староассирійський знак на початку II тисячоліття, прийнятий в хетському клинописі.
Етап 7 є спрощений знак, написаний в ассирійській книзі на початку першого тисячоліття, і до зникнення знака.
Письмо у своєму розвитку пройшло три послідовні стадії: піктограму, ідеограму та фонограму (в Месопотамії використовувалася складова фонетична писемність — окремі символи відповідали складам слова). Спершу клинописне письмо було дуже громіздким, налічувало близько 2000 знаків. Поступово вавилонці та ассирійці зменшили кількість знаків до 350—400. До того ж окремі клинописні ідеограми слугували детермінативами, тобто вказували як слід читати й розуміти сусідні знаки. В епоху Середньовавилонського царства клинопис став міжнародним дипломатичним письмом н месопотамський клинопис іноді образно називають «латиницею Стародавнього Сходу». Проте з останньої третини II тис. до н. е. клинопис почали витісняти стародавні алфавіти. Ассиріологи вважають, що клинописне письмо поступилося місцем алфавітному не стільки тому, що останнє простіше і зручніше, скільки у наслідок поширення на Близькому Сході арамейської мови.
На початку І тис. до н. е. у Месопотамії глиняні таблички змінюються дерев'яними, вкритими воском (цери)[5]. Такі дерев'яні таблички потім зброшуровували в книги — ширми за допомогою шнурка. Користуватися такими «книгами» було зручніше, ніж важкими та крихкими глиняними табличками. Іноді клинописні знаки наносилися чорнилом на вологу глину[6][7].
Дешифрування клинопису
[ред. | ред. код]
Старомесопотамські писемні джерела «заговорили» з істориками лише у XIX столітті. Ключ до дешифрування клинописного письма на початку XIX ст. винайшов вчитель німецького ліцею Георг Гротефенд. Йому вдалось прочитати короткий напис, зроблений на колоні царського палацу в Персеполі трьома мовами: староперсидською, еламською і вавилонською. Зусиллями Георга Гротенфенда було встановлено 9 знаків, але в його відкриття ніхто не повірив, навіть не надрукували його працю. Тому клинопис був остаточно дешифрований лише в середині XIX ст. норвежцем К. Лассеном, французом Еженом Бюрнуфом, та англійцем Генрі Роулінсом. Ці вченні скористались сенсаційною знахідкою Роулінса — Бехістунським написом, якого було викарбувано на прямовисній Бехистунській скелі в іранській долині за наказом царя Дарія І. Після, спеціально влаштованих, під наглядом комісії з Британської Академії наук, перекладів було визнано, що ассиріологам дійсно вдалося перекласти текст Тіглатпаласара І. Таким чином, 1857 вважають роком народження — ассиріології. Клинопис являв собою низку клиноподібних умовних знаків, які передавали значення відповідних зображень.
Однак для позначення об'єктів та ідей уже тоді почали використовувати звукову систему. І хоча клинопис також складався із сотень знаків, він був більш універсальним та різноплановим. Саме тому клинопис напрочуд швидко поширювався і прижився у шумерів, ассирійців, вавилонян, персів та мешканців держави Урарту.
До середини 3 тис. до н. е. клинопис, що використовувався щонайменше для шумерської й аккадської мов, розвинувся у більш-менш стабільну словесно-складову систему, що включала близько 600 знаків, для яких була характерна як поліфонія, так і омофони. Протягом наступних століть усі 600 знаків ніколи не використовувалися одночасно в одному місці, і в певному сенсі подальша історія клинопису — це історія вибору форм знаків і їх значень, залежно від часу, місця і жанру, з додаванням деяких значень і невикористанням багатьох інших, спрощенням окремих знаків і формуванням характерних місцевих форм письма. Запис мови клинописом міг відбуватись як і з використанням багатьох логограм (тобто система була лого-силабічною), так і з використанням майже самих тільки силабограм (з дуже малою кількістю логограм) (тобто система була майже складовою). Прикладом майже складової клинописної системи є еламський клинопис.
Слідом за поширенням по Передній Азії шумеро-аккадської культури повсюдно став поширюватися й клинопис. У першу чергу разом з аккадською мовою, але поступово пристосовуючись і для місцевих мов. Від деяких мов нам відомі лише окремі глоси, імена власні або ізольовані тексти (каситської, аморейської, амарнсько-ханаанської, хаттської) мов. Відомі лише 4 мови, які пристосували і систематично використовували клинопис для великої частини текстів: хетська, еламська, хурритська й урартська. Окрім того, клинописними за формою, але функціонально відмінними є давньоперський клинопис та угаритський алфавіт.
- Еламський клинопис (2500—331 рр. до н. е.)
- Хуритський клинопис (2000-XII/XI ст. до н. е.)
- Хеттський клинопис (XVII—XIII ст. до н. е.)
- Урартський клинопис (830—650 рр. до н. е.)
-
Давня форма клинопису -
Одна из глиняних табличок з Амарни -
Стела Нарам-Суена, що увічнює його перемогу над лулубеями. Здоровило з рогами це, власне, сам цар -
Табличка з найдавнішим у світі міжнародним договором -
Глиняна табличка з Шуруппака, бл. 2600 до н. е. -
Табличка із найдавнішим відомим віршем про кохання, 2037-2029 до н. е.
_%E2%80%93_Istanbul_2461_cropped.jpg)
В таблиці показано склади ПГ і ГП (П — приголосний, Г — голосний). Складові знаки, що використовувалися в шумерській мові, розрізняли 16 приголосних[9][10]:
- b, d, g, g̃, ḫ, k, l, m, n, p, r, ř, s, š, t, z.
Також були знаки для чотирьох голосних:
- a, e, i, u.
| -a | -e | -i | -u | |
| a 𒀀, á 𒀉 |
e 𒂊, é 𒂍 |
i 𒄿, í=IÁ 𒐊 |
u 𒌋, ú 𒌑, | |
| b- | ba 𒁀, bá=PA 𒉺, |
be=BAD 𒁁, bé=BI 𒁉, |
bi 𒁉, bí=NE 𒉈, |
bu 𒁍, bú=KASKAL 𒆜, |
| d- | da 𒁕, dá=TA 𒋫 |
de=DI 𒁲, dé , |
di 𒁲, dí=TÍ 𒄭 |
du 𒁺, dú=TU 𒌅, |
| g- | ga 𒂵, gá 𒂷 |
ge=GI 𒄀, gé=KID 𒆤, |
gi 𒄀, gí=KID 𒆤, |
gu 𒄖, gú 𒄘, |
| ḫ- | ḫa 𒄩, ḫá=ḪI.A 𒄭𒀀, |
ḫe=ḪI 𒄭, ḫé=GAN 𒃶 |
ḫi 𒄭, ḫí=GAN 𒃶 |
ḫu 𒄷 |
| k- | ka 𒅗, ká 𒆍, |
ke=KI 𒆠, ké=GI 𒄀 |
ki 𒆠, kí=GI 𒄀 |
ku 𒆪, kú=GU7 𒅥, |
| l- | la 𒆷, lá=LAL 𒇲, |
le=LI 𒇷, lé=NI 𒉌 |
li 𒇷, lí=NI 𒉌 |
lu 𒇻, lú 𒇽 |
| m- | ma 𒈠, má 𒈣 |
me 𒈨, mé=MI 𒈪, |
mi 𒈪, mí=MUNUS 𒊩, |
mu 𒈬, mú=SAR 𒊬 |
| n- | na 𒈾, ná 𒈿, |
ne 𒉈, né=NI 𒉌 |
ni 𒉌, ní=IM 𒉎 |
nu 𒉡, nú=NÁ 𒈿 |
| p- | pa 𒉺, pá=BA 𒐀 |
pe=PI 𒉿, pé=BI 𒁉 |
pi 𒉿, pí=BI 𒁉, |
pu=BU 𒁍, pú=TÚL 𒇥, |
| r- | ra 𒊏, rá=DU 𒁺 |
re=RI 𒊑, ré=URU 𒌷 |
ri 𒊑, rí=URU 𒌷 |
ru 𒊒, rú=GAG 𒆕, |
| s- | sa 𒊓, sá=DI 𒁲, |
se=SI 𒋛, sé=ZI 𒍣 |
si 𒋛, sí=ZI 𒍣 |
su 𒋢, sú=ZU 𒍪, |
| š- | ša 𒊭, šá=NÍG 𒐼, |
še 𒊺, šé, |
ši=IGI 𒅆, ší=SI 𒋛 |
šu 𒋗, šú 𒋙, |
| t- | ta 𒋫, tá=DA 𒁕 |
te 𒋼, té=TÍ 𒊹 |
ti 𒋾, tí 𒊹, |
tu 𒌅, tú=UD 𒌓, |
| z- | za 𒍝, zá=NA4 𒉌𒌓 |
ze=ZI 𒍣, zé=ZÌ 𒍢 |
zi 𒍣, zí 𒍢, |
zu 𒍪, zú=KA 𒅗 |
| g̃- | g̃á=GÁ 𒂷 | g̃e26=GÁ 𒂷 | g̃i6=MI 𒈪 | g̃u10=MU 𒈬 |
| ř- | řá=DU 𒁺 | ře6=DU 𒁺 |
| a- | e- | i- | u- | |
| a 𒀀, á 𒀉 |
e 𒂊, é 𒂍 |
i 𒄿, í=IÁ 𒐊 |
u 𒌋, ú 𒌑, | |
| -b | ab 𒀊, áb 𒀖 |
eb=IB 𒅁, éb=TUM 𒌈 |
ib 𒅁, íb=TUM 𒌈 |
ub 𒌒, úb=ŠÈ 𒂠 |
| -d | ad 𒀜, ád 𒄉 |
ed=Á 𒀉 | id=Á 𒀉, íd=A.ENGUR 𒀀𒇉 |
ud 𒌓, úd=ÁŠ 𒀾 |
| -g | ag 𒀝, ág 𒉘 |
eg=IG 𒅅, ég=E 𒂊 |
ig 𒅅, íg=E 𒂊 |
ug 𒊌 |
| -ḫ | aḫ 𒄴, áḫ=ŠEŠ 𒋀 |
eḫ=AḪ 𒄴 | iḫ=AḪ 𒄴 | uḫ=AḪ 𒄴, úḫ 𒌔 |
| -k | ak=AG 𒀝 | ek=IG 𒅅 | ik=IG 𒅅 | uk=UG 𒊌 |
| -l | al 𒀠, ál=ALAM 𒀩 |
el 𒂖, él=IL 𒅋 |
il 𒅋, íl 𒅍 |
ul 𒌌, úl=NU 𒉡 |
| -m | am 𒄠/𒂔, ám=ÁG 𒉘 |
em=IM 𒅎 | im 𒅎, ím=KAŠ4 𒁽 |
um 𒌝, úm=UD 𒌓 |
| -n | an 𒀭 | en 𒂗, én, |
in 𒅔, in4=EN 𒂗, |
un 𒌦, ún=U 𒌋 |
| -p | ap=AB 𒀊 | ep=IB 𒅁, ép=TUM 𒌈 |
ip=IB 𒅁, íp=TUM 𒌈 |
up=UB 𒌒, úp=ŠÈ 𒂠 |
| -r | ar 𒅈, ár=UB 𒌒 |
er=IR 𒅕 | ir 𒅕, íp=A.IGI 𒀀𒅆 |
ur 𒌨, úr 𒌫 |
| -s | as=AZ 𒊍 | es=GIŠ 𒄑, és=EŠ 𒂠 |
is=GIŠ 𒄑, ís=EŠ 𒂠 |
us=UZ 𒊺𒄷, ús=UŠ 𒍑 |
| -š | aš 𒀸, áš 𒀾 |
eš 𒌍/𒐁, éš=ŠÈ 𒂠 |
iš 𒅖, íš=KASKAL 𒆜 |
uš 𒍑, úš=BAD 𒁁 |
| -t | at=AD 𒀜, át=GÍR gunû 𒄉 |
et=Á 𒀉 | it=Á 𒀉 | ut=UD 𒌓, út=ÁŠ 𒀾 |
| -z | az 𒊍 | ez=GIŠ 𒄑, éz=EŠ 𒂠 |
iz= GIŠ 𒄑, íz=IŠ 𒅖 |
uz=ŠE&HU 𒊺𒄷 úz=UŠ 𒍑, |
| -g̃ | ág̃=ÁG 𒉘 | èg̃=ÁG 𒉘 | ìg̃=ÁG 𒉘 | ùg̃=UN 𒌦 |
Для передачі аккадської мови було введено додаткові складові знаки для аккадських приголосних[11][12][13]:
- q, ', ṣ, ṭ, y, w.
| -a | -e | -i | -u | |
| q- | qa=SÌLA 𒋡 , qá=GA 𒂵 |
qe=KIN 𒆥 , qé=KI 𒆠 |
qi=KIN 𒆥 , qí=KI 𒆠 |
qu=KUM (GUM) 𒄣 , qú=KU 𒆪 |
| ṣ- | ṣa=ZA 𒍝 | ṣe=ZÉ 𒍢 , ṣé=ZE 𒍣 |
ṣi=ZÉ 𒍢 , ṣí=ZI 𒍣 |
ṣu=ZUM 𒍮 , ṣú=ZU 𒍪 |
| ṭ- | ṭa=DA 𒁕 , ṭá=TA 𒋫 |
ṭe=DE 𒁲 , ṭé=DÍ 𒌓 |
ṭi=DE 𒁲 , ṭí=DÍ 𒌓 |
ṭu=DÙN 𒂅 , ṭú=TU 𒌅 |
| y- | ya=I.A 𒅀 , yá=IÁ 𒐊 , yà (ya)=PI 𒉿 |
ye=I.A 𒅀 | yi=PI 𒉿, yí (yi)=I.A 𒅀 |
yu=I.A 𒅀, yú (yu)=PI 𒉿 |
| w- | wa=PI 𒉿 | we=PI 𒉿 | wi=PI 𒉿 | wu=PI 𒉿 |
| '- | 'a='A 𒀪 | 'e='A 𒀪 | 'i='A 𒀪 | 'u='A 𒀪 |
| a- | e- | i- | u- | |
| -q | aq=AG 𒀝 | eq=EG 𒅅 | iq=IG 𒅅 | uq=UG 𒊌 |
| -ṣ | aṣ=AZ 𒊍 , áṣ=ÁŠ 𒀾 |
eṣ=EZ 𒄑 | iṣ=EZ 𒄑 , íṣ=IŠ 𒅖 |
uṣ=UZ 𒊺𒄷 , úṣ=UŠ 𒍑 |
| -ṭ | aṭ=AD 𒀜 , áṭ=ÁT 𒄉 |
eṭ=ED 𒀉 | iṭ=ID 𒀉 | uṭ=UD 𒌓 |
| -w | aw=PI 𒉿 | ew=PI 𒉿 | iw=PI 𒉿 | uw=PI 𒉿 |
| -' | a'='A 𒀪 | e'='A 𒀪 | i'='A 𒀪 | u'='A 𒀪 |
Для передачі хеттської мови було додано декілька складових знаків для приголосних:
- y, w.
| -a | -e | -i | -u | |
| y- | ya=I.A 𒅀 | |||
| w- | wa=PI 𒉿 | wi5=GEŠTIN 𒃾 |
У клинописі для хурритської мови розрізнялися голосні u та о. До того ж, знаки для складів uП і Пu (П — приголосний) позначали ще й склади оП і По[14].
| u | о |
| u=Ú 𒌑 | о=U 𒌋 |
- ↑ Mark, Joshua J. (17 листопада 2022). Cuneiform. World History Encyclopedia (англ.).
- ↑ Cuneiform | Definition, History, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). 2 жовтня 2025. Процитовано 6 листопада 2025.
- ↑ Smith, William; Fuller, John Mee (1893). A Dictionary of the Bible: Comprising Its Antiquities, Biography, Geography, and Natural History (англ.). John Murray.
- ↑ Marckham Geller, "The Last Wedge, " Zeitschrift für Assyriologie und vorderasiatische Archäologie 86 (1997): 43–95. http://www.degruyter.com/view/j/zava.1997.87.issue-1/zava.1997.87.1.43/zava.1997.87.1.43.xml [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ http://www.britishmuseum.org/research/collection_online/collection_object_details.aspx?assetId=108327001&objectId=368919&partId=1 Британський музей. Воскова табличка (цера) з клинописними знаками.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 31 жовтня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.britishmuseum.org/research/collection_online/collection_object_details.aspx?assetId=106527001&objectId=282816&partId=1
- ↑ Л. Л. Левченко. «НАРОДЖЕННЯ АРХІВІВ І ПРОФЕСІЇ АРХІВІСТА: середина IV — середина I тисячоліття до н. е., Месопотамія». Виступ на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Архіви — наука — суспільство: шляхи взаємодії» (21–22 травня 2015 р) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.
- ↑ Daniel A Foxvog, «Introduction to Sumerian grammar»; ст. 16 — 22; ст. 16 — 17 (складові знаки шумерського письма) https://web.archive.org/web/20160219122313/http://www.anelanguages.com/SumerianGrammarFoxvog.pdf
- ↑ «A descriptive grammar of Sumerian»; ст. 31 — 57 https://web.archive.org/web/20160219123652/https://openaccess.leidenuniv.nl/bitstream/handle/1887/16107/Binnenwerk-jagersma.pdf
- ↑ «Assyrisch-babylonische Zeichenliste». Rykle Borger unter Mitarbeit von Friedrich Ellermeier. https://ia802705.us.archive.org/3/items/Assyrisch-babylonischeZeichenliste/RykleBorgerAssyrisch-babylonischeZeichenliste.pdf
- ↑ «The Semitic languages». Edited by Robert Hetzron. Ст. 26 (таблиця неоассирійських клинописних складових знаків) https://books.google.com.ua/books?id=KQpFAQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [Архівовано 23 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ «The world's writing systems». Edited by Peter T. Daniels, William Bright. Ст. 45 — 57 (складові знаки аккадського клинопису) https://books.google.com.ua/books?id=ospMAgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ «The world's writing systems». Edited by Peter T. Daniels, William Bright. Ст. 61 — 64 (на сторінці 62 — таблиця складових знаків хурритського клинописного письма) https://books.google.com.ua/books?id=ospMAgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20071215032438/http://www.bagato-referativ.com.ua/referats/Istoriya/1761-13.html
- Знаки шумерського письма. (англ.)
- «A descriptive grammar of Sumerian». (англ.)
- «The Semitic languages». Edited by Robert Hetzron. [Архівовано 23 вересня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Rykle Borger, Friedrich Ellermeier, «Assyrisch-babylonische Zeichenliste».
- Знаки шумерського письма. (англ.)
- Rebecca Hasselbach, «Sargonic Akkadian. A historical and comparative study of the syllabic texts». [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Daniel A Foxvog, «Introduction to Sumerian grammar». (англ.)
- Клинопис в Юнікоді. [Архівовано 13 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Клинописні цифрові та пунктуаційні знаки в Юнікоді. [Архівовано 15 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Список неоассирійських клинописних знаків.
- Клинопис; Шумерське письмо // 549 Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 256; 549. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Клинописний шрифт [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Клинописний шрифт (є також шрифти для інших систем письма) [Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
