Адріан Далассен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адріан Далассен
Народився 990 або 995
Помер 1059
Підданство Візантійська імперія
Діяльність військовослужбовець, посадова особа
Титул патрикій
Посада дука Антіохії
Військове звання генерал
Термін 1058—1059 роки
Попередник Роман Склір
Наступник Никифор Вотаніат
Рід Далассени
Батько Феофілакт Далассен
Діти 1 донька

Адріан Далассен (990/995 — бл. 1059) — політичний та військовий діяч Візантійської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з провінційної знаті. Син Феофілакта Далассена, стратега і катепана. Стосовно дати народження існують розбіжності: є твердження, що Адріан народився у 990 або 995 році. Про молоді роки нічого невідомо. 998 року його батько потрапив у полон до арабів. Напевне брав участь у війнах на Кавказі та проти арабів у 1010-х роках, в придушенні його батьком Феофілактом заколоту Никифора Фоки та Никифора Ксіфія у 1022 році.

У 1038—1039 роках брав участь в опозиції імператорові Михайлі IV та заколоті 1039 року в Антіохії. Тому його разом з батьком Феофілактом та стрийком Романом відправили у заслання. Повернувся з заслання у 1042 році. Брав участь за різними версіями у боях на дунаї з печенігами та угорцями або в Південній Італії.

У 1057 році підтримав заколот Ісаака Комніна проти імператора Михайла VI, протезамало відомостей щодо безпосередньої участі далассена у битвах. У 1058 році новий імператор Ісаак I призначає Адріана Далассена дукою Антіохії з титулом патрикія. Помер близько 1059 року, напевне загинув під час нападу сельджуків на сирійські володіння імперії.

Родина[ред. | ред. код]

  • донька, дружина Олексія Харона. Дитиною цього подружжя була Анна, мати майбутнього імператора Олексія I.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Скабаланович Н. А. Византийское государство и церковь в XI веке. — Издательство Олега Абышко, 2004. — Т. I. — 448 с. — ISBN 5-89740-107-4.
  • Мохов А. С. Военна политики Исаака I Комнина//Научные ведомости. Серия История. Политология. Экономика. Информатика. 2012. № 1 (120). Выпуск 21 — С.56