Аконій Катуллін Філоматій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фабій Аконій Катуллін Філоматій
Народився невідомо
Рим
Помер після 349
Громадянство Римська імперія
Діяльність політик
Посада консул
Термін 349 рік
Попередник Флавій Салія
Наступник Флавій Нігрініан
Рід Аконії
Батько Аконій Катуллін
Діти Аконія Флавія Пауліна

Фабій Аконій Катуллін Філоматій (*Fabius Aconius Catullinus Philomathius, д/н — після 349) — політичний та військовий діяч часів пізньої Римської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Аконіїв. Син Аконія Катулліна, проконсула Африки у 317—318 роках. Про молоді роки замало відомостей. Спочатку обіймав посади намісника Галеції. У 338—339 роках обіймав посаду вікарія Африки. Вже тоді допомагав римській аристократії в захисті поганських богів перед імператором Костянтином II.

У 341 році призначається імператором Константом преторіанським префектом Італії, Африки та Іллірику. Очолив поганську частину римського сенату за збереження шанування давньоримських богів. У 342 році стає міським префектом Риму. На цій посаді разом з преторіанським префектом Плацидієм вплинув на імператора, який того ж року видав едикт, що наказував зберігати язичницькі храми «цілими і неушкодженими, бо деякі з цих храмів дали початок як ігор, так і видовищ цирковим, і публічним змагань, і не пристало зносити ті будівлі, з яких здавна влаштовуються свята для розваги римського народу». Були збережені поганські церемонії та шанування Юпітера Оптіма Величайшого.

У 344 році завершується його каденція на посаді міського префекту Риму. У 349 році стає консулом (разом з Ульпієм Ліменієм). Водночас отримує вищий сенаторський раг — ясновелиможного (vir inlustris). Подальша доля невідома.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • The Pagan Reaction in the Late Fourth Century // Transactions and Proceedings of the American Philological Association. 1919. P. 122—134
  • Jones, Arnold Hugh Martin, John Robert Martindale, John Morris, The Prosopography of the Later Roman Empire, volume 1, Cambridge University Press, 1992, ISBN 0521072336, pp. 187—188.
  • Salzman, Michele Renee, The Making of a Christian Aristocracy, Harvard University Press, 2002, ISBN 0-674-01603-3, p. 118.