Алгонкінська радіообсерваторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алгонкінська радіообсерваторія
Зображення
Названо на честь Провінційний парк Алґонкін
Країна  Канада
Адміністративна одиниця Онтаріо
Місце розташування Провінційний парк Алґонкін
Дата офіційного відкриття 1959
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Алгонкінська радіообсерваторія у Вікісховищі

Координати: 45°57′19″ пн. ш. 78°04′22″ зх. д. / 45.95550000002777580° пн. ш. 78.07300000002777551° зх. д. / 45.95550000002777580; -78.07300000002777551

Алгонкінська радіообсерваторія (англ. Algonquin Radio Observatory, ARO) — радіообсерваторія в провінційному парку Алгонкін в Онтаріо, Канада. Обсерваторія була закладена у 1959 році, щоб мати змогу досліджувати випромінювання у відносно нейтральному електромагнітному середовищі, порівняно з агломераціями Торонто чи Оттави. Побудований у 1966 році радіотелескоп має головний рефлектор розміром 45,8 м. Зараз це найбільший радіотелескоп Канади[1].

Історія[ред. | ред. код]

Дедалі більше використання радарів і радіопрограм у районі Оттави спричинило проблеми з перешкодами для дослідників. Це спонукало до будівництва Алгонкінської радіообсерваторії у провінційному парку Алгонкін у 1959 році, приблизно за 150 км на північний захід від Оттави, до якого відносно легко дістатися головними магістралями. Новий телескоп сонячного потоку з 1,8-метровою параболічною тарілкою був встановлений у 1960 році для роботи паралельно з інструментом Goth Hill, перш ніж повністю взяти на себе його роль у 1962 році. У 1964 році ідентичний інструмент був встановлений в астрофізичної обсерваторії Домініон (DAO) у Британській Колумбії. Після цього з'явилася більш потужна версія хвилеводу, цього разу зосереджена на серії з тридцяти двох 3-метрових тарілок, встановлених на 215-метровому хвилеводі, відкритому в 1966 році.

ARO було значно розширено в 1966 році після введення в експлуатацію 46-метрового космічного телескопа. У 1960-х і 1970-х роках це був великий дослідницький об'єкт, хоча уже в 1980-х роках обмеження конструкції зробили його не таким корисним щодо потенційних завдань. За якийсь час до цього інструменту приєднався менший 18-метровий телескоп, який спочатку знаходився в обсерваторії Девіда Данлепа за межами Торонто і керувався Університетом Торонто. Початкові сонячні обсерваторії залишалися в експлуатації до 1990 року, коли скорочення фінансування в Національній дослідницькій раді Канади (NRC) призвело до закриття всього радіоцентру Алгонкін. У 1991 році 1,8-метрову антену було переміщено в DAO для використання в якості резервного пристрою.

Вигляд меншої 11-метрової супутникової антени

Поточне використання[ред. | ред. код]

Об'єктом з 2008 року керує канадська технологічна компанія Thoth Technology. Радіотелескоп був повністю модернізований між 2008 і 2013 роками. Він призначений для обслуговування канадських і міжнародних науково-дослідних установ у різних галузях досліджень[2]. Thoth Technology пропонує різні геодезичні послуги для космічних подорожей. Об'єкт також є активною базою контролю для глобальної системи позиціонування (GPS), а також є частиною мережі глибокого космосу. Головний рефлектор і приймачі здатні приймати й обробляти сигнали діапазонів L-Band, S-Band і X-Band. На сайті також є дослідницькі центри канадських університетів, наприклад, Йоркського університету. На додаток до дослідження нових технологій, об'єкт також має використовуватися для ретрансляції і радіозв'язку у польотах національних і міжнародних космічних місій, таких як пілотовані космічні місії, космічні зонди та супутники. З 2012 року радіотелескоп бере участь у міжнародному дослідницькому проекті Канадського інституту теоретичної астрофізики[3]. Висока точність досягається за допомогою нового водневого мазерного годинника телескопа. Ним можна досліджувати нові технології в області інтерферометрії з довгою базою.

Примітки[ред. | ред. код]

Вебпосилання[ред. | ред. код]