Йоркський університет
Йоркський університет, Університет Йорку (англ. York University, фр. Université York) — провідний вищий навчальний заклад Канади, розташований у м. Торонто, в провінції Онтаріо. Це третій найбільший канадський університет, другий за розміром вищий навчальний заклад в Онтаріо[13].
В Йоркському університеті навчається приблизно 51,000 студентів та працює близько 7,000 викладачів, загальна кількість випускників університету в цілому світі дорівнює 250,000. До складу входять десять факультетів, серед яких — факультет вільних мистецтв та прикладних досліджень, факультет науки та техніки, бізнес-школа імені Шуліха, юридична школа імені Осґуд-Хола, Ґлендон-коледж, педагогічний факультет, факультет образотворчих мистецтв, факультет захисту навколишнього середовища, факультет медицини та 28 дослідницьких центрів.
Йоркський університет бере участь у Канадській космічній програмі. Факультет науки та техніки є провідною канадською установою з досліджень Марсу, вченими цього факультету було створено декілька інструментів з досліджень космічного простору та методик, які використовує NASA[14][15].
В університеті вперше в Канаді було інституціоналізовано декілька PhD програм у різних сферах досліджень, в тому числі й жіночих, або феміністських, досліджень[16]. Школа соціальної роботи університету визнається однією з найбільш соціально чутливих програм у країні[17]. Бізнес-школа та юридичний факультет університету регулярно займають високі рейтингові позиції серед інших провідних закладів Канади та в цілому світі[18][19].
Історія[ред. | ред. код]
Йоркський університет було засновано в 1959 році як світський навчальний заклад, що відзначилося підписанням Акту Йоркського університету,[20] який отримав Королівську санкцію на Законодавчій Асамблеї Онтаріо 26 березня того ж року[21]. Перші заняття відбулися у вересні 1960 року[22] у Фалконер-Холі Університету Торонто, де були присутні 76 студентів.
За модель керування університетом спочатку було обрано Акт Університету Торонто, який було підписано у 1906 році, таким чином було затверджено дворівневу систему правління, яка складалася з Сенату (викладацький склад), відповідального за академічну політику, та Ради Директорів (громадян), який здійснювали повний контроль над фінансовою політикою та мали формальну владу у вирішенні інших питань. Президент, який призначався радою, мав забезпечувати зв'язок між цими двома гілками влади та бути інституційним лідером.
Восени 1961 року Йорк переїхав до свого першого кампусу, Ґлендон-коледжу, та почав приділяти увагу гуманітарним наукам і заочному навчанню. Він став більш незалежним від Університету Торонто у 1965 році, коли перейшов під юрисдикцію Акту Йоркського університету[23]. Того ж року відкрився і головний кампус університету у Норт-Йорці.
Мюррей Росс, ім'я якого і посьогодні вшановують в університеті, де було створено Премію Мюррея Дж. Росса, був президентом Університету Торонто, коли йому запропонували стати новим президентом Йоркського університету[24]. В той час Йоркський університет все ще базувався в кампусі Університету Торонто, аж поки Росс не виправив цю ситуацію таким чином, що Йоркський університет став повністю незалежною інституцією[25].
У 1965 році в університеті було відкрито другий кампус — Кіль Кампус (фр. Keele Campus) Йоркського університету у Норт-Йорку. Ґлендон-кампус перетворився на двомовний гуманітарний коледж під керівництвом Ескота Райда, який розглядав його як інституцію національного значення, де могли б виховуватися майбутні лідери Канади. Ці погляди розділяв і Прем'єр-Міністр Лестер Пірсон, який офіційно відкрив Ґлендон-коледж у 1966 році[26][27].
1970-го року в Йоркському університеті було відкрито першу студентську програму з танців у Канаді. Перша канадська PhD програма з жіночих досліджень відкрилася у січні 1992 року, для участі в ній було обрано п'ять кандидаток.
Білінґвічність та фокус на гуманітарних науках продовжує виокремлювати спеціальний статус Ґлендона в Йоркському університеті[28]. Новий Кіль-кампус розглядався як дещо ізольований, бо його було розташовано в індустріалізованій частині міста. Вздовж по вулиці можна було побачити сховища для зберігання бензину. Протягом останніх двох десятиліть кампус було прикрашено новими спорудами, в тому числі й Студентським Центром, новими адміністративними будівлями факультету образотворчих мистецтв, комп'ютерних наук та бізнес-школи, торговельним центром та хокейною ареною. Тенісний стадіон Рексалл-Центру (англ. The Rexall Centre) було побудовано у 2004 році, тепер він приймає тенісний турнір Canada Masters. Торонто розширювався, тож згодом Йорк зайняв відносно центральне місце в межах Великого Торонто, де він розташовується в районі Джейн та Фінч.
У березні 1997 року студенти зайняли офіси університетської адміністрації, протестуючи проти підвищення платні за навчання. 6 листопада 2008 року Сенат Йоркського університету призупинив заняття через страйк професорів, які працювали за контрактом, асистентів-викладачів та асистентів-студентів. 2 лютого 2009 року навчальний процес в університеті було відновлено[29].
Відомі випускники університету[ред. | ред. код]
- Див. також Випускники Йоркського університету
- Джек Лейтон (*1950), лідер Нової демократичної партії Канади з 2003 по 2011 роки.
- Алекс Шнайдер (*1969), голова корпорації «Мідленд Металз Інтернешнл Інк», канадський мільярдер.
- Рейчел Макадамс (*1978), канадська акторка.
- Малін Акерман (*1978), канадська акторка та модель.
- Лора Вандервурт (*1984), канадська акторка.
- Лоуренс Девід Фрідман (*1948), британський історик.
- Даніель Марі-Мадлен Жорре де Сент Жорре (1941—1997), політик Сейшельських Островів..
Галерея[ред. | ред. код]
- Chemistry building york u.jpg
Хімічний факультет
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2011. Процитовано 20 січня 2012.
- ↑ а б https://www.yorku.ca/about/contact/
- ↑ https://www.yorku.ca/about/history/
- ↑ а б в https://web.archive.org/web/20210904192113/https://www.arl.org/list-of-arl-members/
- ↑ https://web.archive.org/web/20210701065737/https://www.acu.ac.uk/our-members/
- ↑ а б https://web.archive.org/web/20210818132208/https://www.carl-abrc.ca/about-carl/members/
- ↑ https://web.archive.org/web/20200122180935/https://www.cni.org/about-cni/membership/members
- ↑ https://web.archive.org/web/20210826084358mp_/https://sparcopen.org/who-we-are/members/
- ↑ https://web.archive.org/web/20210812231046/https://www.univcan.ca/universities/member-universities/
- ↑ https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
- ↑ https://alliancecan.ca/en/membership/our-members
- ↑ https://www.yorku.ca/markham/
- ↑ About York Universiy. Архів оригіналу за 8 березня 2011. Процитовано 20 січня 2012.
- ↑ Experiment aboard Space Shuttle Endeavour [Архівовано 20 лютого 2008 у Wayback Machine.]. York U press release. Retrieved 2008-05-22.
- ↑ NASA Phoenix Mission to Mars [Архівовано 20 лютого 2008 у Wayback Machine.]. York U press release. Retrieved 2008-05-22.
- ↑ Graduate Program in Women's Studies. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 20 січня 2012.
- ↑ York University School of Social Work. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2012.
- ↑ Schulich School of Business Global Rankings. Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 20 січня 2012.
- ↑ The 2011 Maclean's Law School Rankings. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 20 січня 2012.
- ↑ York University Act, 1959. Yorku.ca. Архів оригіналу за 10 березня 2009. Процитовано 2 березня 2011.
- ↑ P. Anisef And J. Lennards. University. Thecanadianencyclopedia.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2009. Процитовано 2 березня 2011.
- ↑ York University [Архівовано 14 квітня 2008 у Wayback Machine.]. The Canadian Encyclopedia. Retrieved on 2010-12-11.
- ↑ York University Act, 1965. Yorku.ca. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 2 березня 2011.
- ↑ Pound, Richard W. (2005). Fitzhenry and Whiteside Book of Canadian Facts and Dates. Fitzhenry and Whiteside.
- ↑ Ross, Murray. The Way Must be Tried: Memoirs of a University Man. Toronto: Stoddart Publishing Company, 1992.
- ↑ York University Gazette Online. Yorku.ca. Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 2 березня 2011.
- ↑ YorkSpace: Item 123456789/701. Library.yorku.ca. 30 вересня 1966. Процитовано 2 березня 2011.
- ↑ Profiles Online – August 2000 – Features: GUIDING PRINCIPALS. Yorku.ca. Архів оригіналу за 23 лютого 2007. Процитовано 2 березня 2011.
- ↑ National Post. "Classes Suspended as Strike Hits York University". Network.nationalpost.com. Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 2 березня 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йоркський університет
|