Александер Лаймен Голлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александер Лаймен Голлі
Народився 20 липня 1832(1832-07-20)[1]
Лейквілл, Солсбері, Лічфілд, Коннектикут, США
Помер 29 січня 1882(1882-01-29)[1] (49 років)
Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Поховання Грін-Вудський цвинтар[2]
Країна  США
Діяльність винахідник, інженер
Батько Alexander H. Holleyd[3]
Мати Jane M. Lymand[3]
Нагороди

Алекса́ндер Ла́ймен Го́ллі (англ. Alexander Lyman Holley; 20 липня 1832, Лейквілл, Коннектикут, США — 29 січня 1882, Бруклін. Нью-Йорк, США)[4] — американський інженер-механік, винахідник та один із членів-засновників Американського товариства інженерів-механіків (ASME). Він вважається передовим металургом і заводським інженером та конструктором свого часу, особливо, що стосується застосування досліджень до сучасних процесів виробництва сталі[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Голлі народився в Лейквіллі у 1832 році, закінчив Університет Брауна у 1853 році[4]. Він працював у «Corlias & Nightingale» (Corliss Steam Engine Works) як робітник і учень. Він також служив машиністом локомотива на «Stonington and Providence Railroad», а потім пішов у компанію «New York Locomotive Works» працювати креслярем.

У свої 20 років Голлі став близьким другом Зери Колберна[en], відомого інженера-конструктора локомотивів та журналіста-видавця, який заснував «Railway Advocate», а згодом журнал для Голлі[4][5].

У 1857 році він відвідав Велику Британію і Францію з метою вивчення залізничної системи цих країн і склав звіт для президентів американських залізниць «The Permanent Way», опублікований у 1858 році. Приблизно в той же час Голлі у дописі в «Нью-Йорк таймс» передбачив, що гребний гвинт замінить бічні гребні колеса у суден для океанської навігації[4]. Голлі був також консультантом при модернізації броненосця «Stevens Battery[en]» для ВМС США[4].

У 1860 році він разом із сином британського кораблебудівника Джона Скотта Расселла Норманом взяв участь у першому рейсі трансатлантичного судна Грейт Істерн, що був сконструйований Ісабардом Брунелем за участі Джона Рассела.

Найвідоміша книга Голлі, A treatise on ordnance and armor («Трактат про боєприпаси та броню»), опублікована була у 1865 році після його візиту до Британії в 1863 році, де він знову зустрів Зеру Колберна.

Голлі був винахідником та отримав 15 патентів на винаходи у США. Десять із цих п'ятнадцяти були спрямовані на вдосконалення бесемерівського процесу виробництва сталі, на який він придбав права на території США у 1863 році від імені консорціуму інвесторів. Невдовзі він спроектував і побудував бесемерівські заводи у містах Трой, Гаррісбург та Браддок. Він також проектував або з ним консультувалися щодо дюжини інших таких підприємств[4].

Голлі був президентом Американського інституту гірничих інженерів[en] і віце-президентом Американського товариства цивільних інженерів[en]. У 1880 році Голлі головував на першій зустрічі засновників Американського товариства інженерів-механіків (ASME) в офісі «American Machinist» 16 лютого, а потім обіймав посаду віце-президента товариства[5]. Він був також довіреною особою Політехнічного інституту Ренсселера[en] та лектором у Гірничій школі Колумбійського університету[en][4].

Відзнаки та вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

[[Файл:Alexander Lyman Holley by Ward cloudy jeh.jpg|thumb|Погруддя Александера Лаймена Голлі у Вашингтон-Сквер-парку На його честь Американським товариством інженерів-механіків засновано нагороду «Медаль Голлі». Він отримав багато нагород і відзнак, зокрема: його було обрано почесним членом Американського товариства інженерів-механіків, у 1882 році він був нагороджений Золотою медаллю Бессемера[en] британського Інституту чавуну і сталі[en] за заслуги перед галуззю[6] і у 1890 році у Вашингтон-Сквер-парку було встановлено його погруддя[7]

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. Find a Grave — 1996.
  3. а б Geni.com — 2006.
  4. а б в г д е ж Scientific American (англ.). Munn & Company. 11 лютого 1882. с. 80.
  5. а б в ASME History and Heritage (1980). Mechanical Engineers in America Born Prior to 1861: A Biographical Dictionary. New York: ASME. LCCN 79-57364. OCLC 6579756.
  6. Awards archive. IOM3. Процитовано 8 вересня 2020.
  7. Living and Dead Honored. The New York Times. 3 жовтня 1890. с. 5.

Посилання[ред. | ред. код]