Александрович Володимир Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Александрович Володимир Степанович
Народився 10 березня 1956(1956-03-10) (61 рік)
с. Циків Буського району Львівської області
Громадянство Україна Україна
Національність Україна Україна
Галузь наукових інтересів історія Середньовіччя, історія мистецтва
Заклад Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України
Посада завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України
Науковий ступінь доктор наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Володи́мир Степа́нович Александро́вич (нар. 10 березня 1956, с. Циків Буського району Львівської області) — український історик-медієвіст, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія[ред.ред. код]

1979 року закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Працював у Львівській картинній галереї (1979-87, музей заповідник «Олеський замок»), співробітником Інституту «Укрзахідпроектреставрація» (1987—1992). У 1995 р. — асистент, з 1996 р. — доцент кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Львівського університету. 1995 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Малярі у суспільно-політичному та культурному житті України XVI—XVII століть (З досвіду вивчення письмових джерел до історії українського мистецтва)». Докторську дисертацію «Західноукраїнські малярі XVI століття. Шляхи розвитку професійного середовища» захистив 2001 року.

З 1992 року працює в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, спершу як історик-архівіст (1992), з 1993 року — молодший науковий співробітник, з 2003 року — старший науковий співробітник, з липня 2010 року — виконувач обов'язків завідувача відділу історії середніх віків, з січня 2011 року —завідувач відділу історії середніх віків.

Автор численних наукових публікацій з історії українського мистецтва та культури кінця Х-XVIII століть.

Державні нагороди[ред.ред. код]

Основні наукові публікації[ред.ред. код]

Монографії, брошури, автореферати[ред.ред. код]

  • Українське малярство XIII—XV ст. (Студії з історії українського мистецтва. Т. 1). — Львів, 1995. — 200 с.
  • Львівські малярі кінця XVI століття (Студії з історії українського мистецтва. — Т. 2). — Львів, 1998. 200 с.
  • Мистецтво Галицько-Волинської держави. — Львів, 1999. 132 с.
  • Західноукраїнські малярі XVI століття. Шляхи розвитку професійного середовища (Студії з історії українського мистецтва. — Т. 3). — Львів, 2000. 312 с.
  • Західноукраїнські малярі XVI століття. Шляхи розвитку професійного середовища. Автореф. дис. … докт.істор.наук. — Львів, 2001. — 32 с.
  • Холмська ікона Богородиці (Історичні та культурологічні студії. — Т. 1). — Львів, 2001. 40 с.
  • Інвентарі Олицького замку XVII—XVIII ст. / Зібрав і підготував до друку Володимир Александрович. — Луцьк, 2007. 276 с.

Статті[ред.ред. код]

  • Київська іконографія початку XVII століття у переказі книжкової гравюри. Особливості «празникового» циклу ілюстрацій Анфологіону 1619 року // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник 2012 рік. — Львів, 2012. — Кн. 2. — С. 460—471.
  • Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича Національної академії наук України в 2011 р. Інформаційний бюлетень. — Львів, 2012 [Статті:] «Відділ історії середніх віків». — С. 82-83 (без підп.); «Конференції до ювілею Львівського Успенського братства» — С. 90-93 (без підп.)
  • Nuncjusza Germanikusa markiza Malaspiny potwierdzenie przywileju arcybiskupa Jana Dymitra Solikowskiego z dnia 10 lipca 1596 roku dla bractwa i cechu malarzy katolickich we Lwowie z roku 1597 // Nuncjatura Apostolska w Rzeczypospolitej / Red. T. Chynczewska-Hennel, K. Wiszowata-Walczak. — Białystok, 2011. — S. 157—167.
  • Фрески з портретом княжої родини у київській Софії // Пам'ятки України: історія та куль тура. — 2011. — Ч. 3-4. — С. 50-55.
  • Українська пізньосередньовічна іконографія Розп'яття: типологія та функціонування // Апологет. Богословський збірник Львівської духовної академії УПЦ КП. — 2011. — № 29: Матеріали IV Міжнародної наукової конференції «Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво», Львів, 24-25 листопада 2011 р. — С. 57-70.
  • Сліди Юрія Шимоновича-старшого поза Україною // Пам'ятки України: історія та культура. — 2011. — №. 1-2. — С. 60-75.
  • Середньовічне мистецтво Перемишльської єпархії на сторінках нового видання «Історії українського мистецтва» // Церковний календар 2012. Видання Перемисько-Новосанчівської єпархії. — [Сянок, 2011]. — С. 138—162.
  • «Реалістичний» аспект ілюстрацій видань Львівського Успенського братства другої половини XVII століття // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2011 рік. — Львів, 2011. — Кн. 2. — С. 437—444.
  • Прижиттєва іконографія гетьмана Івана Мазепи // Іван Мазепа і мазепинці: історія та культура України останньої третини XVII — початку XVIII століть. Науковий збірник. — Львів, 2011. — С. 183—193.
  • Пінзель Йоган-Георг (PinzelJohanGeorg; р. н. невід. — п. між 16.09.1761 і 24.10.1762 // Енциклопедія історії України. — Київ, 2011. — Т. 8: Па-Прик. — С. 257—258.
  • Майстри «малих» осередків українського малярства історичного перемишльсько-львівського регіону першої половини XVII ст. // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2013. — Вип. 10. — С. 9—30.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України від 8 грудня 2015 року № 686/2015 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2014 року»

Джерела[ред.ред. код]

  • Володимир Александрович. Бібліографічний покажчик. До 50-річчя від дня народження. — Київ; Львів, 2006. — 56 c.
  • Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича Національної Академії Наук України: наукова діяльність, структура, працівники. — Львів, 2001. — С. 152.

Посилання[ред.ред. код]


Науковці України Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.