Алекс Салмонд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алекс Салмонд
англ. Alex Salmond
шотл. гел. Ailig Salmond
Алекс Салмонд
Прапор
4-й Перший міністр Шотландії
Прапор
17 травня 2007 — 18 листопада 2014
Попередник: Джек Макконнелл
Наступник: Нікола Старджен
 
Народження: 31 грудня 1954(1954-12-31) (67 років)
Лінлітгоу, Шотландія
Національність: шотландець
Країна: Велика Британія
Релігія: Церква Шотландії
Освіта: Університет Сент-Ендрюса і Linlithgow Academyd
Партія: Шотландська національна партія
Мати: Mary Stewart Salmondd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Александр Елліот Андерсон Салмонд, (англ. Alexander Elliot Anderson Salmond), більш відомий як Алекс Салмонд (англ. Alex Salmond, шотл. гел. Ailig Salmond) (нар. 31 грудня 1954, Лінлітгоу) — шотландський політик, 4-ий Перший міністр Шотландії з 17 травня 2007 по 18 листопада 2014, лідер Шотландської національної партії з 22 вересня 1990 до 26 вересня 2000 та з 3 вересня 2004 до 14 листопада 2014.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Сент-Ендрюський університет. З 1980 по 1987 служив у Королівському банку Шотландії. Салмонд перетворив ШНП у другу за значенням партію регіону. Незвично те, що Салмонд був депутатом Палати громад і не міг керувати фракцією націоналістів у Голіруді. Ця посада перейшла до його заступника. Після свого переобрання, він поставив собі за мету — посісти перше місце на регіональних виборах у 2007 р. І йому це вдалося[1].

18 вересня 2014 року відбувся референдум про незалежність Шотландії від Великої Британії. Явка на референдум склала 84,6 %, при цьому 55,3 % голосуючих висловилися проти незалежності Шотландії.

19 вересня 2014 року Алекс Салмонд прийняв рішення про відставку в листопаді 2014 року.

На виборах 7 травня 2015 року був обраний до Палати громад від округу Гордон в Абердіні.

З 2017 року працює ведучим програми The Alex Salmond Show[en] на російському телеканалі «Раша Тудей».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ал. А Громыко, Великобритания эпоха реформ, М 2007