Алессандро Мікеланьйолі

Алессандро Мікеланьйолі
Народження	18 серпня 1905(1905-08-18) Таранто
Смерть	15 вересня 1969(1969-09-15) (64 роки) Лакко-Амено, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія
Країна	Італія  Королівство Італія
Звання	адмірал
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди	Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою Хрест «За військову доблесть» (Італія) Хрест «За військові заслуги» (Італія) Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер ордена Святих Маврикія й Лазаря Офіцер ордена Корони Італії

Алессандро Мікеланьйолі (італ. Alessandro Michelagnoli; 18 серпня 1905, Таранто — 15 вересня 1969, Лакко-Амено) — італійський адмірал, начальник генерального штабу ВМС Італії протягом 1965-1968 років.

Біографія

Алессандро Мікеланьйолі народився 18 серпня 1905 року в Таранто в родині морського офіцера. У 1918 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1923 році у званні гардемарина. У 1925 році у званні молодшого лейтенанта ніс службу на борту крейсера «Кампанія» біля узбережжя Сомалі. За участь у бойових діях проти сомалійських повстанців був нагороджений Хрестом «За військову доблесть».

Протягом 1930-1932 років у званні лейтенанта був ад'ютантом адмірала Джино Дуччі, який командував у той період лінкором «Андреа Доріа».

У 1934 році одружився з Марією Луізою деї конті Фоссарі (італ. Maria Luisa dei conti Fossati). У шлюбі народилася донька Ніколетта.

У 1934 році, після перепідготовки, був помічником капітана підводного човна «Доменіко Міллеліре». Протягом 1935-1936 років командував підводним човном «Де Женей». У 1936 році отримав звання капітана III рангу і був переведений на службу у генеральний штаб флоту. Пізніше, протягом 1938-1939 років командував підводними човнами «Шире», «Гоффредо Мамелі» і зрештою «Еванджеліста Торрічеллі».

Друга світова війна

Після вступу Італії у Другу світову війну отримав у листопаді 1940 року звання капітана II рангу, ніс службу у генеральному штабі флоту в департаменті планування. Пізніше був ад'ютантом начальника штабу Артуро Ріккарді.

У березні 1943 року був призначений командувачем 2-ї флотилії MAS, яка діяла в Сицилійській протоці. Під час командування флотилією брав участь у бойових діях, за що був нагороджений Срібною медаллю «За військову доблесть».

Після капітуляції Італії 8 вересня 1943 року Алессандро Мікеланьйолі перевів катери 2-ї флотилії з Гаети на Капрі і перейшов на сторону союзників. Здійснив низку спеціальних десантних операцій, під час однієї з них вивіз сенатора Бенедетто Кроче та його родину з Сорренто на Капрі, врятувавши його таким чином від арешту нацистами. Протягом 1944 року командував крейсером «Луїджі Кадорна».

Повоєнний період

Після закінчення війни Алессандро Мікеланьйолі, отримавши у 1947 році звання капітана I рангу, був начальником операційного департаменту генерального штабу флоту (1946-1950), командував Школою військово-морського командування (італ. Scuola Comando navale) (1951-1952), був начальником штабу 1-ї морської дивізії (1952-1953).

З 1953 по 1959 рік був керівником Служби озброєнь та техніки (італ. Servizio Armi e Mezzi (SAM)) міністерства оборони. Отримав звання контрадмірала у 1955 році, дивізійного адмірала у 1959 році, після чого командував 2-ю морською дивізією. З 1960 року був заступником начальника генерального штабу ВМС Італії.

У 1961 році отримав звання ескадреного адмірала, протягом 1962-1963 років був командувачем військово-морського командування в Іонічному морі та протоці Отранто (італ. Dipartimento militare marittimo "Ionio e Canale d'Otranto"). Надалі командував оперативними силами флоту.

У жовтні 1965 року Алессандро Мікеланьйолі був призначений начальником генерального штабу ВМС Італії і перебував на цій посаді до 10 вересня 1968 року. За цей період була здійснена програма модернізації та посилення флоту. Зокрема, йшло будівництво крейсера-вертольотоносця «Вітторіо Венето», есмінців КРО типу «Аудаче».

Після виходу у відставку Алессандро Мікеланьйолі поселився у містечку Лакко-Амено на острові Іскія. Помер 15 вересня 1969 року від внутрішньочерепного крововиливу.

Вшанування

На честь адмірала Алессандро Мікеланьйолі у 1989 році був названий «Морський фонд Алессандро Мікеланьйолі» (італ. Fondazione Marittima Ammiraglio Michelagnoli), який займається підтримкою наукових та культурних досліджень, пов'язаних із морем.

Нагороди

• Кавалер Великого хреста Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
• Хрест «За військову доблесть»
• Срібна медаль «За військову доблесть»
• Хрест «За бойові заслуги»
• Кавалер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
• Офіцер Ордена Корони Італії
• Пам'ятна медаль за воєнний період 1940-1943 років
• Пам'ятна медаль за війну за звільнення
• Почесна медаль за довголітнє судноводіння
• Золотий хрест за вислугу років
• Золота медаль за довголітнє командування

Джерела

• Paolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina, 1861-1946. — Roma: Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015. — ISBN 978-88-98485-95-6. (італ.)

Посилання

• Alessandro Michelagnoli // www.marina.difesa.it (італ.)