Таранто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Таранто
Taranto
Муніципалітет
Країна Італія Італія
Регіон Flag of Apulia.svg Апулія 
Провінція Таранто 
Код ISTAT 073027
Поштові індекси 74100
Телефонний код 099
Координати 40°28′00″ пн. ш. 17°14′00″ сх. д. / 40.46667° пн. ш. 17.23333° сх. д. / 40.46667; 17.23333Координати: 40°28′00″ пн. ш. 17°14′00″ сх. д. / 40.46667° пн. ш. 17.23333° сх. д. / 40.46667; 17.23333
Висота 15 м.н.р.м.
Площа 217 км²
Населення 202 016 - (31-12-2014)
Густота 930,95 ос./км²
Розміщення
Commune
Map Region of Puglia.svg 
Влада
Мер Ippazio Stefàno (11/06/2007)
Телефон 099 4581111
Ел. пошта comunicazione.urp@comune.taranto.it
Офіційна сторінка 

Commons-logo.svg Таранто у Вікісховищі

Залізничний вокзал у Таранто

Та́ранто (італ. Taranto, грец. Τάρας, Τάραντας, сиц. Tàrantu) — прибережне місто в Апулії на півдні Італії; адміністративний центр провінції Таранто; важливий торговельний порт, також відомий як основна база військово-морських сил Італії. Антична назва — Тарент (лат. Tarentum).

Таранто розташоване на відстані[1] близько 430 км на схід від Рима, 80 км на південний схід від Барі.

Місто є третім за величиною континетальним містом Південної Італії — населення становить 193 136 осіб (31-12-2009)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 10 травня. Покровитель — San Cataldo.

Місто є великим морським портом на узбережжі затоки Таранто Іонічного моря.

Залізнична станція, вузол автошляхів.

У місті розвинуті чорна металургія і коксохімія. Значне машинобудування (судно-, верстато-, сільсько-господарсько- і електромоторобудування). Також нафтопереробна, воєнна, цементна, харчосмакова промисловість. Розвинуто рибальство.

Історія[ред.ред. код]

Тарант був заснований в 706 р. до н. е. дорійцями зі Спарти — в давнину його вважали єдиної спартанською колонією за межами Пелопоннесу. За переказами, колоністами стали парфенії — діти спартіаток та періеків, народжені для поповнення війська під час кривавих мессенських воєн.

Ватажок переселенців Фалант нібито отримав в Дельфах оракул, що наказав обрати для облаштування місце, де падає дощ з ясного неба. Після багатьох поневірянь Фалант здогадався про сенс пророцтва лише тоді, коли побачив сльози власної дружини — Етри (чиє ім'я, власне, і значило «ясне небо») і оголосив супутникам, що для колонії обрав берег, біля якого вони в цей час знаходилися. Навряд чи вибір був настільки випадковим — адже місце, визначене Фалантом було надзвичайно вдалим — мис, що видавався далеко в море, було легко захищати, а широка і глибока бухта, яка відділяла його від континенту, ніби спеціально була створена для укриття великого флоту.

Місто назвали на честь Тараса — сина грецького морського бога Посейдона та німфи Сатіріони, яка нібито мешкала в цих краях. Тарантські монети прикрашало зображення Тараса верхи на дельфіні. За місцевими легендами місто було засноване самим Тарасом, або ж навіть Гераклом. З часу заснування Таранта в місті існувала царська влада. Геродот стверджує, що ще в 492 році до н. е. тарентинців очолював цар Аристофілід. Втім, цілком можливо, що влада царя була суттєво обмежена — за зразком метрополії, Спарти. Аристотель каже про панування в Таранті родової знаті. Цілком відповідають цьому твердженню й свідчення про те, що місто перебувало під владою піфагорійців, які перебралися сюди з сусідніх Кротона і Метапонта, — адже послідовники Піфагора всебічно підтримували традиційний лад і аристократичний політичний устрій.

Тарас (Тарант) за класичної доби

З часом тарентинцям стало затісно на їхній території. Проте будь-які спроби розширити міські володіння натикалися на спротив тубільців — племен япігів. Для спільної боротьи з ними у 472 р. до н. е. Тарант уклав союз з Регієм. Проте військо, зібране союзниками, було розгромлене япігами біля Каїлії — Геродот стверджував, що не знав іншої битви, в якій греки зазнали б таких великих втрат. Ще одна поразка чекала на тарентинців у 466 році до н. е.

У битві загинуло стільки аристократів, що ватажки місцевого демоса легко усунули від влади тих представників знаті, які ще залишалися в живих, вигнали піфагорійців, скасували царську владу і встановили у місці демократичний лад. Державний переворот не послабив зв'язки Таранта зі Спартою. Спартанці зазвичай не підтримували демократії, але для власної колонії зробили виняток. З афінянами тарантинці, навпаки, ворогували. З заснованою афінянами колонією Фурії дійшло навіть до війни. Щоправда, в 432 році до н. е. був укладений мирний договір. Обидва міста навіть спільно заснували колонію Гераклея — яка, втім, швидко опинилася саме під контролем Таранта.

З початком Пелопонеської війни тарантинці трималися спартанського боку і навіть відмовилися надати афінському флоту воду та місце для відпочинку.

У 367 році до н. е. союз проти Таранта уклали Карфаген та етруски. Проте це не завадило справжньому розквіту під владою міста багаторічного стратега, філософа та математика Архіта. Тарант в цей час не лише перетворився на найбільший порт і ринок Північної Італії. Він мав найбільшу армію і найпотужніший військовий флот.

Щоправда, після смерті Архіта в 347 р. до н. е. розпочався поступовий занепад міста. Заможні тарантинці більше не хотіли воювати самі, і все більше покладалися на загони найманців та іноземних володарів. У 343 р. до н. е. на запрошення Таранта до Італії прибув зі своїм військом і флотом спартанський цар Архідам III. Щоправда його похід завершився у 338 р. до н. е. прикрою поразкою під стінами Мандурії, де поклав голову і сам цар. У 333 р. до н. е. тарантинці запросили для боротьби з тубільцями епірського царя Алексадра Молоського, але через два роки і він загинув в битві з луканами біля Пандосії.

У 320 р. до н. е. був підписаний мирний договір між Тарантом і самнітами. Проте у 304 р. до н. е. тарантинці самі напали на луканів і звернулися по допомогу до сіракузького тирана Агафокла. У 303 році до н. е. тарантинці знову запросили спартанців — на цей раз царя Клеоніма.

Архітектура[ред.ред. код]

Серед архітектурних пам'яток Таранто — собор ХІІ ст. Таранто, арагонська фортеця, барокова забудова.

Демографія[ред.ред. код]

Населення за роками[3]:


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 3128 іноземців з 100 країн, серед них 1171 громадянин країн Євросоюзу та 205 громадян України.[4]

Клімат[ред.ред. код]

Місяці Місяці Пора Рік
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Зим Вес Літ Осі
Темп. макс. (°C) 12 13 15 18 22 27 30 30 27 22 17 14 13 18.3 29 22 20.6
Темп. мін. (°C) 6 6 7 10 14 18 21 21 18 14 10 7 6.3 10.3 20 14 12.7
Опади (мм) 41 42 42 26 22 15 11 14 26 59 53 58 141 90 40 138 409

Уродженці[ред.ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]

Інше[ред.ред. код]

  • Від топоніма «Таранто» походить слово «тарантул» — цей павук поширений в околицях міста
  • З «Таранто» пов'язана також назва танцю тарантела

Галерея зображень[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. Демографічний баланс 2009 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2011-03-10. (італ.)
  3. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
  4. Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Процитовано 12 серпня 2016. 

Джерела та література[ред.ред. код]


Італія Це незавершена стаття з географії Італії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.