Альфред Редль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альфред Редль
Alfred Redl
Redl Alfred (1864-1913).jpg
Народився 14 березня 1864(1864-03-14)[1][2]
Львів, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія[1]
Помер 25 травня 1913(1913-05-25)[1][2] (49 років)
Відень, Австро-Угорщина[1]
Приналежність Австро-Угорська імперія
Роки служби 18791913
Звання Полковник
Командування Начальник бюро збору інформації військової розвідки Австрії
Начальник штабу VIII армії Австро-Угорщини (Прага)
Війни/битви Перша світова війна

Альфред Редль (нім. Alfred Redl) (*14 березня 1864, Львів — †25 травня 1913) — офіцер австрійської контррозвідки, полковник. Відзначився використанням передових технологій для виявлення агентів іноземних розвідок, був одним з найкращих спеціалістів свого часу. Перед початком Першої світової війни під погрозою викриття його гомосексуальних з'вязків погодився співпрацювати з російською розвідкою і предав їй значні розвідувальні дані, що певною мірою дозволило Росії добитися успіхів на австрійському фронті на початку війни. У червні 1913 р. був викритий австрійською розвідкою і покінчив життя самогубством. В номінованому на «Оскар» фільмі Іштвана Сабо «Полковник Редль» головний герой був зображений як русин.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки життя[ред.ред. код]

Альфред Редль народився 14 березня 1864 р. м. Львові (Лемберг) в родині Франца та Матільди Редль. Його батько був офіцером Австро-Угорської армії, але згодом мусив залишити військо з фінансових причин і влаштуватися на роботу до залізничної компанії. Працюючи в залізничній компанії Франц Редль переїхав до Львова з молодою дружиною, де й народилися більшість з його семи дітей. У Львові Франц як німецькомовний керівник швидко піднімався службовими щаблями і згодом став головним інспектором залізниці. Франц Редль подбав про всіх своїх дітей: двоє його дочок стали вчителями, один син архітектором, інший юристом, один також працівником залізниці, а двоє інших синів, серед них і Альфред, офіцерами. В багатонаціональному оточенні Львова Альфред не тільки добре володів рідною німецькою мовою, але навчився й польської та української.

У віці 15 років, після закінчення реальної школи молодий Альфред поступив на навчання до військового училища в м. Брно. Військове училище він закінчив у 1883 році в званні офіцера, де його здібності відзначали як кращі від більшості інших курсантів. Після розподілення у Львів вже через чотири роки Альфред став лейтенантом 9-го піхотного полку, розквартированого у Львові. Разом з іншими претендентами Редль узяв участь у конкурсі на місце в військовій академії і завдяки гарним рекомендаціям його начальників продовжив там своє військове навчання. В академії Альфред теж відзначився неабиякими здібностями і у 1894 р. закінчив академію з найкращими показниками і рекомендаціями.

Військова служба[ред.ред. код]

По закінченні навчання у 1895 р. Редль отримав посаду на залізниці, очолив військовий відділ, який займався плануванням пересування військ і організацією роботи залізниці під час військових дій. На цій посаді він також піклувався про знешкодження потенційних саботерів та шкідників на залізниці в разі початку військових дій. Редль також почав цікавитися планами залізниць Росії, які були в той час засекречені і вимагали певних розвідувальних дій для одержання інформації про неї. Таким чином почалася перша розвідувальна робота Редля.

Дуже скоро Альфред Редль був відряджений до інших підрозділів Генерального штабу, спочатку в Будапешті, а потім — вже як капітан — у його рідне місто Львів. У 1899 році він за дорученням начальника Генерального штабу Фрідріха фон Бек-Рзиковського відбув у відрядження до Казані (Росія), щоб вдосконалити своє знання російської мови. Це відрядження стало першим кроком на шляху Редля до кар'єри в розвідці. У 1900 році його було призначено у відділ збору інформації про Росію у Відні, який крім іншого займався контррозвідувальними операціями. До відділу, в якому працював Редль, надходила інформація з різних джерел, повідомлення про військові відносини та інші документи, які Редль та 20 інших працівників відділу перекладали та аналізували, зокрема також і для імператора Франца-Йосипа.

На цій посаді Редль швидко просувався по службовій драбині і вже через декілька місяців перейшов у підрозділ розвідки, який наглядав за діяльністю агентів австрійської розвідки у багатьох іноземних державах. У 1905 році Редль став майором, а в 1907 р. — головою підрозділу агентури. Уже за декілька місяців після цього призначення він став заступником голови управління збору інформації і таким чином був одним з довірених осіб начальника Генерального штабу Австро-Угорщини. Після підвищення до звання полковника у травні 1912 р. Редля було призначено начальником штабу 8-го армійського корпусу у Празі, де він і продовжив службу.

Шпигунство на користь Росії[ред.ред. код]

На рубежі 20-го століття військова розвідка Росії перебувала у віданні Державного охоронного відділення («охранки»). Одним з її найбільших розвідувальних центрів було варшавське бюро охранки, де курирувався австро-угорський напрямок розвідки. У 1901 р. це бюро очолював талановитий розвідник Микола Степанович Батюшин, який мав у своєму штаті балтійських німців, котрі вільно розмовляли німецькою мовою і направляв їх на пошуки контактів у Відні та інших містах Австро-Угорщини. Одним з найпоширеніших засобів рекрутування потенційних шпигунів був шантаж — використання інформації про приватне життя війскових та державних працівників задля тиску на них. Гомосексуальні зв'язки Альфреда Редля були відомі російським агентам і у 1903 р. один з агентів Батюшина почав шантажувати полковника з метою примусити його співпрацювати з російською розвідкою.

У кіно[ред.ред. код]

  • 1925: «Полковник Редль», режисер Ганс Отто Левенштейн, в ролях: Роберт Валберг
  • 1931: «Випадок Генерального штабу — полковник Редль» (Чехословаччина) — Режисер Антон Карел, в ролях: Теодор Лоос, Ліль Даговер, Отто Хартманн
  • 1955: «Шпигунство», режисер Франц Антел, в ролях: Евальд Балсер, Рудольф Форстер, Герхард Ріедманн, Оскар Вернер
  • 1974: «Ун бон Патріот», французький ТВ-фільм з П'єром Ванецк в ролі Альфреда Редля, заснований на п'єсі Джона Осборна
  • 1985: «Полковник Редль» — Режисер Іштван Сабо, в ролях: Редль — Клаус Марія Брандауер, Армін Мюллер-Шталь, Гудрун Ландгребе

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в г Record #118743716 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.