Альшиц Яків Ісаакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків Ісаакович Альшиц
Alshic.jpg
Народився 28 листопада 1906(1906-11-28)
Житомир
Помер 28 березня 1982(1982-03-28) (75 років)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність педагог
Відомий завдяки конструювання й виробництво гірничих машин
Alma mater Донецький індустріальний інститут
Науковий ступінь доктор технічних наук
Заклад Донецький політехнічний інститут
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Сталінська премія

Яків Ісаакович Альшиц (28 листопада 1906, Житомир — 28 березня 1982) — радянський вчений, фахівець в галузі конструювання й виробництва гірничих машин, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії СРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 листопада 1906 року у місті Житомирі. В 19211929 роках працював у різних кооперативах і держустановах. В 19291934 роках навчався в Донецькому індустріальному інституті по закінченню якого одержав кваліфікацію гірничого інженера-електромеханіка. У 19341938 роках працював на Горлівському машзаводі імені С. М. Кірова, на якому пройшов шлях від інженера конструкторського бюро із врубово-комбайнобудування до заступника начальника врубового цеху.

В 19381941 роках в Донецькому індустріальному інституті на посаді доцента, кандидат технічних наук (1940). В 19411942 роках на будівництві оборонних споруд у 8-ій саперній армії. В 19421948 роках заступник головного інженера і головний інженер Копейського машинобудівного заводу, в 19481950 роках головний інженер Свердловської і Донецької філій Діпровуглемашу.

Із 1951 року і до кінця життя працював у ДПІ на кафедрі «Гірничі машини»: доцент, професор, завідувач кафедри, професор-консультант. Доктор технічних наук (1961).

Помер 28 березня 1982 року.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Зробив великий внесок у становлення і розвиток кафедри «Гірничих машин», у підготовку її викладацьких кадрів вищої кваліфікації.

Автор навчального посібника «Гірничі машини» (1961). Засновник наукової школи в галузі експериментальних досліджень, розробник теорії роботи і розрахунку гірничих машин з метою підвищення їх надійності і продуктивності. Створив нові методи і спеціальну апаратуру для дослідження роботи машин в лабораторних і виробничих умовах. За створення врубової машини типу КМП удостоєний Державної премії СРСР (1949).

Підготував 20 кандидатів наук, опублікував більше 60 наукових праць, у тому числі 12 винаходів і монографію «Аппаратура й методы исследований горных машин» (1969).

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

меморіальна дошка

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1943), «Знак Пошани» (1942), 5-ма медалями, знаком «Шахтарська слава» II ступеня і багатьма іншими відомчими знаками і грамотами.

В Донецьку, на будівлі Донецького національного технічного університету за адресою вул. Артема, 58, де з 1951 по 1982 рік працював Яків Альшиц, встановлено меморіальну дошку.

Посилання[ред. | ред. код]