Алі II ібн Умар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алі II ібн Умар
Помер 883
Діяльність політик
Титул емір
Посада Султан
Конфесія іслам
Рід Ідрісиди
Батько Umar ibn Idrisd

Алі II ібн Умар (араб. علي بن عمر‎‎‎‎; д/н–883) — 7-й імам і султан держави Ідрісидів у Магрибі в 874883 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Умар — син намісника Ер-Рифа і Танжера та доньки імама Мухаммада I. У 835 році після смерті батька його дід імам і султан Мухаммад I затвердив за Алі батьківські володіння.

У 864 році при сходженні на трон його зятя і онучатого небожа Ях'ї II отримав підтвердження на свої володіння. 874 року внаслідок повстання султана було повалено. Донька Алі ібн Умара і удова Ях'ї II закликала батька на допомогу проти повсталих на чолі із Абд ар-Рахманом. Алі ібн Умар зайняв Фес, де придушив заколот. Невдовзі був оголошений новим імамом і султаном.

У 880 році проти нього повстали бербери регіону Мадюна (на південь від Фесу) на чолі із андалузцем-хариджитом Абд ар-Разаком. Війська імама до 883 року зазнали в декількох битвах поразок, внаслідок чого Алі II втік до берберського племені авраба (захід держави), де невдовзі помер або загинув за невідомих обставин. Абд ар-Разак захопив правобержену частину Фесу (Аль-Андалузійя). Водночас лівобережна частина (Аль-Кайруанійя) не визнала влади хариджитів, запросивши іншого Ідрісида — Ях'ю ібн Аль-Касема, який невдовзі переміг Абд ар-разака, зайнявши трон.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Charles-André Julien, Histoire de l'Afrique du Nord, des origines à 1830, édition originale 1931, réédition Ptayot, Paris, 1994
  • Eustache, D. (1998). «Idrisids». In: Lewis, B.; Ménage, V. L.; Pellat, Ch.; Schacht, J. The Encyclopaedia of Islam — Vol. III — H-Iram. Leida: Brill