Амадина-рубінчик червоноброва
| ?Амадина-рубінчик червоноброва | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Амадина-рубінчик (Neochmia) |
| Вид: | Амадина-рубінчик червоноброва |
| Біноміальна назва | |
| Neochmia phaeton (Latham, 1801) | |
 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Neochmia temporalis |
 Віківиди: | Neochmia phaeton |
 ITIS: | 561563 |
 МСОП: | 22719666 |
 NCBI: | 247735 |
Амадина-рубінчик червоноброва[2] (Neochmia phaeton) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Ендемік Австралії.
Ареал поширення виду простягається в східній частині Австралії від півострова Кейп-Йорк до Квінсленда і Нового Південного Уельсу, а далі до Вікторії і південно-східної Австралії. Вид також поширений на острові Кенгуру. У 1960-х роках з птахів, що втекли з полону, виникла життєздатна колонія неподалік Перта у Західній Австралії. Його також завезли до Французької Полінезії для розведення.
Він зазвичай мешкає в помірних лісах і сухих саванах. Його також можна знайти в сухих лісах і мангрових заростях у тропічних регіонах.
- Neochmia temporalis minor (A. J. Campbell, 1901), широко розповсюджений у північному Квінсленді та південно-східній Австралії, характеризується наявністю білого забарвлення на горлі та грудях;
- Neochmia temporalis temporalis (Latham, 1802), номінальний підвид, широко розповсюджений уздовж прибережної смуги східної Австралії між Новим Південним Уельсом і Вікторією.
У минулому був визнаний третій підвид, Neochmia temporalis loftyi, включаючи південно-західні популяції цих птахів: однак відмінності між цією популяцією та іншими не здаються настільки значними, щоб виправдати збереження рангу підвиду, і він наразі розглядається як частина номінального підвиду.
Вид відрізняється яскраво-червоною смугою над оком і червоним горбком. Інша частина тіла сіра, з оливковими кольорами на криючих крилах і шиї. У молодих птахів немає червоних плям на лобі, а також оливкового кольору на шиї та покривах. Дорослі особини досягають 11-12 см в довжину.
- ↑ BirdLife International (2018). Neochmia phaeton: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 22 вересня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |