Анатомо-терапевтично-хімічна класифікація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатомічна терапевтична хімічна класифікація
(ATC)
Код A: Лікарські засоби, що впливають на травну систему та обмін речовин
Код B: Лікарські засоби, що впливають на кровотворення та кров
Код C: Лікарські засоби для лікування захворювань серцево-судинної системи
Код D: Лікарські засоби для лікування захворювань шкіри
Код G: Лікарські засоби для лікування захворювань урогенітальних органів та статеві гормони
Код H: Гормональні лікарські засоби для системного використання (виключаючи статеві гормони)
Код J: Протимікробні лікарські засоби для системного використання
Код L: Протипухлинні лікарські засоби та імуномодулятори
Код M: Лікарські засоби для лікування захворювань кістково-м'язевої системи
Код N: Лікарські засоби для лікування захворювань нервової системи
Код P: Протипаразитарні лікарські засоби, инсектициди та репелленти
Код Q: Ветеринарні лікарські засоби
Код R: Лікарські засоби для лікування захворювань дихальної системи
Код S: Лікарські засоби для лікування захворювань органів чуттів
Код V: Інші лікарські засоби

Анатомо-терапевтично-хімічна класифікація — (АТХ, англ. Anatomical Therapeutic Chemical Classification System (ATC)) — міжнародна система класифікації лікарських засобів. У профільних галузях використовують скорочення АТХ-класифікація або англ. ATC.

Історія виникнення[ред. | ред. код]

У 1960-х з'явились перші дослідження у сфері споживання лікарських засобів (en. Drug Utilization Research)[1] — нової галузі фармакоепідеміології[2]. Основоположна робота була зроблена двома консультантами регіонарного офісу ВООЗ у Європі Engel та Siderius[3](Нідерланди). Їхнє дослідження щодо використання ліків у шести європейських країнах за період 1966—1967 років показало значні відмінності у споживанні ліків між популяційними групами. За результатами дослідження регіональний офіс ВООЗ провів симпозіум у Осло в 1969 під назвою «Споживання ліків». На ньому було узгоджено, що для дослідження споживання ліків необхідна їх міжнародна система класифікації.[1] Також була створена European Drug Utilization Research Group (DURG), що повинна була займатись розробкою методів вивчення споживання лікарських засобів, які б можна було ефективно застосовувати у різних країнах.[4]

У 1981 АТС-класифікація прийнята Європейським бюро ВООЗ за основу при проведенні досліджень про споживання лікарських засобів.[5]

Структура[ред. | ред. код]

ATC підрозділяє лікарські засоби на групи, що мають п'ять різних рівнів. Кожен рівень класифікації має буквений або цифровий код.

На першому рівні нараховується 14 основних груп (без групи Q):

A Травна система та обмін речовин

B Кров і кровотворні органи

C Серцево-судинна система

D Дерматологічні засоби

G Сечостатева система та статеві гормони

H Препарати гормонів для системного застосування, крім статевих гормонів та інсулінів

J Протимікробні засоби для системного застосування

L Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби

M Опорно-руховий апарат

N Нервова система

P Протипаразитарні засоби, інсектициди та репеленти

R Респіраторна система

S Органи чуття

V Різні засоби


Кожна група першого рівня, поділяється на терапевтичні/фармакологічні підгрупи (другий та третій рівні). Четвертий рівень представлений терапевтичними/фармакологічними/хімічними підгрупами; п’ятий — хімічною речовиною (АФІ). Другий–четвертий рівень ЛЗ нерідко використовують для визначення фармакологічних підгруп (коли це є більш адекватним, ніж визначення терапевтичних та хімічних підгруп).[6][7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Рекомендації ВООЗ по ATC-класифікації та визначенні встановленої добової дози 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 жовтня 2015.  en.
  2. РАЧИНА С. А., КОЗЛОВ Р. С., БЕЛЬКОВА Ю. А. ФАРМАКОЭПИДЕМИОЛОГИЯ: ОТ ТЕОРЕТИЧЕСКИХ ОСНОВ К ПРАКТИЧЕСКОМУ ПРИМЕНЕНИЮ // Фармакоэкономика. Современная фармакоэкономика и фармакоэпидемиология. 2014. № 1. Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  3. Engel A, Siderius P. The consumption of drugs. Report on a study 1966—1967. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe, 1968.
  4. Анатомотерапевтическая и химическая классификационная система (атс) ВОЗ. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  5. Клінічна фармакологія: Підручник для студентів і лікарів/За загальною редакцією М. І. Яблучанського та В. М. Савченка. — Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. — 405с. с. 11–14. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  6. Класифікаційні системи лікарських препаратів // ФЕ
  7. АТХ (ATC) КЛАСИФІКАЦІЯ

Посилання[ред. | ред. код]