Всесвітня організація охорони здоров'я
 | |
 | |
 | |
| Абревіатура | WHO[1] |
|---|---|
| Засновано | 7 квітня 1948[2] |
| Тип | спеціалізоване агентство ООН[d][3] |
| Штаб-квартира | Женева[2] |
| Офіційні мови | англійська[4], арабська мова[4], путунхуа[d][4], іспанська[4], французька[4] і російська[4] |
| Материнські організації | Економічна і соціальна рада ООН[5] |
| Дочірні | World Health Organization Regional Office[d], Pan American Health Organization[d], World Health Organization Regional Office for Europe[d], Alliance for Health Policy and Systems Research[d], World Health Organization[d], World Health Organization Regional Office[d], Eastern Mediterranean Regional office of World Health Organisation[d] і World Health Organization Regional Office for the Western Pacific[d] |
| Веб-сайт | who.int |
|
Нагороди | |
Всесвітня організація охорони здоров'я у Вікісховищі? | |
Всесві́тня організа́ція охоро́ни здоро́в'я (ВООЗ, англ. World Health Organization (WHO)) — спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка опікується проблемами охорони здоров'я у світовому масштабі. Штаб-квартира розташована у Женеві. До складу ВООЗ на 2016 рік входить 193 країни[6].
1945 року на Конференції у Сан-Франциско ухвалене рішення щодо створення міжнародної організації з питань охорони здоров'я. 1946 року Міжнародна конференція охорони здоров'я, яка проходила у Нью-Йорку, схвалила Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).
День набуття чинності Статуту ВООЗ — 7 квітня 1948 р. — вважають Днем заснування цієї організації і щорічно відзначають як Світовий день здоров'я.
Зміст
Структура та функції організації[ред. | ред. код]
Всесвітня асамблея охорони здоров'я (ВАОЗ) — вищий керівний орган ВООЗ, щорічно (у травні) проводить свої сесії, зазвичай у Женеві. Виконавча рада (комітет)— виконавчий орган ВООЗ — до складу якої входить 34 технічно кваліфікованих членів[7]. Виконавча рада проводить свої сесії двічі на рік[8].Члени Комітету обираються строком на три роки. Основна сесія Комітету, на якій узгоджується порядок денний майбутньої сесії Асамблеї охорони здоров'я та приймаються резолюції для представлення Асамблеї охорони здоров'я, проводиться в січні, а інша, менш тривала сесія, проводиться в травні, відразу ж після Асамблеї охорони здоров'я, для розгляду адміністративних питань.[9]
Генеральний директор ВООЗ — доктор Маргарет Чен (КНР), обрана на другий термін строком від 1 липня 2012 р. по 30 червня 2017 року[10]. З 1 липня[11] новим генеральним директором ВООЗ став доктор Тедрос Адханом Гебрейєсус[en][12], який був міністром охорони здоров'я Ефіопії у 2005-2012 р.[13][14][15]
Головна мета ВООЗ — сприяння забезпеченню охорони здоров'я населення усіх країн світу. Текст Статуту ВООЗ можна коротко сформулювати як «Право на здоров'я». ВООЗ координує міжнародне співробітництво з метою розвитку й удосконалення систем охорони здоров'я, викорінення та зменшення тягарю інфекційних захворювань, в тому числі, боротьби з поширенням СНІДу, впровадження у світових масштабах імунізації від тяжких інфекційних хвороби, координації фармацевтичної діяльності країн-членів тощо. Впродовж останніх років завдяки зусиллям ВООЗ питання охорони здоров'я стали пріоритетом у політичному порядку денному світу. Їх почали обговорювати на найважливіших політичних форумах, до цієї галузі залучають нові фінансові ресурси.
Функції ВООЗ поділяють на дві категорії: нормативна діяльність (здійснює переважно штаб-квартира) та технічне співробітництво (здійснюють регіональні та державні бюро). З метою повнішого врахування регіональних пріоритетів у галузі охорони здоров'я та забезпечення тіснішого зв'язку з потребами національних систем охорони здоров'я головну діяльність ВООЗ здійснюють її шість регіональних бюро та представництва ВООЗ у країнах.
До Європейського регіону ВООЗ входять 53 країни[16], в тому числі й Україна. Європейське регіональне бюро (ЄРБ) ВООЗ, розташоване у Копенгагені (Данія), упродовж 2000-2010 років очолював Регіональний директор Марк Данзон (Франція). З 1 лютого 2010 р. Регіональним директором є Жужанна Якаб (угор. Zsuzsanna Jakab) з Угорщини, у якої з 1 лютого 2015 триває другий п'ятирічний термін перебування на посаді[17].
У 2009 році до Постійного комітету Європейського бюро ВООЗ обрали представника України — професора Олесю Гульчій.
Глобальні кампанії з охорони здоров'я[ред. | ред. код]
Глобальні кампанії з охорони здоров'я мають значний потенціал для підвищення обізнаності та покращення розуміння щодо питань, пов'язаних зі здоров'ям, орієнтовані для мобілізації підтримки на самих різних рівнях - від окремих спільнот до всього світу. Протягом календарного року Всесвітня організація охорони здоров'я проводить багато кампаній, зокрема – відзначає низку всесвітніх днів, пов'язані з конкретними проблемами і станами здоров'я - від хвороби Альцгеймера до зоонозів.
Особливу увагу ВООЗ приділяє семи дням і одному тижню, які, на вимогу держав-членів ВООЗ, визнані офіційними глобальними кампаніями охорони здоров'я:
- Всесвітній день боротьби проти туберкульозу, 24 березня;
- Всесвітній день здоров'я, 7 квітня;
- Всесвітній тиждень імунізації, останній тиждень квітня;
- Всесвітній день боротьби з малярією, 25 квітня;
- Всесвітній день без тютюну, 31 травня;
- Всесвітній день донора крові 14 червня;
- Всесвітній день боротьби з гепатитом, 28 липня;
- Всесвітній день боротьби зі СНІДом, 1 грудня.[18]
Щорічно 10 жовтня відзначається також Всесвітній день психічного здоров'я, який внесено ООН до переліку міжнародних днів ООН.[19] (рос.)
ВООЗ та Україна[ред. | ред. код]
Співробітництво України з ВООЗ — одна з важливих складових її міжнародного співробітництва з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина України на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49 Конституції України). Особливого значення таке співробітництво набуває в умовах світу, що глобалізується.
Україна — член ВООЗ з 1948 р. (3 квітня 1948 р. приєдналась до Статуту ВООЗ). З 1950 по 1991 рік — період неактивного членства України у цій організації через перебування у складі СРСР. Поновила своє членство у 1992 році одночасно з відновленням незалежності.
- Дата набуття Україною членства: 1948 р. (членство поновлено у 1992 р.)
- Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Підписання Угоди Урядом УРСР - 22.07.1946, приєднання до Статуту ВООЗ -07.04.1948
- Статус членства: Повноправний член
- Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску, погашення заборгованості
- Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Загальний фонд Державного бюджету України
- Вид валюти фінансових зобов'язань: Долар США, Швейцарський франк
- Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 229 930,00 дол. США та 217 974,00 шв.фр.
- Обсяг невиконаних Україною у попередні роки фінансових зобов'язань: 23 755 532 дол. США
- Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство закордонних справ України;
- Представництво в Україні: Бюро співробітника ВООЗ: Київ, вул. Боричів Тік, 30.[20]
Підходи ВООЗ, згідно з якими здоров'я розглядають водночас як ресурс і мету розвитку та ключ до процвітання, відповідає принципам державної політики України у соціально-економічній галузі. Основні завдання ВООЗ та стратегічні напрямки їх реалізації відповідають інтересам України, більшість загальних пріоритетів організації збігається з пріоритетами, визначеними Урядом України.
Співробітництво України з ВООЗ здійснюється переважно через Європейське регіональне бюро відповідно до рамкових (2-річних) угод, що укладені між Україною та ЄРБ. В угодах визначені пріоритетні напрямки співробітництва, на які скеровують кошти, що виділяють з основного бюджету ВООЗ на підтримку заходів на рівні країни.
Україна зацікавлена у використанні потенціалу та накопиченого ВООЗ міжнародного досвіду, а також залученні через її канали міжнародної допомоги для розв'язання проблем, у першу чергу, на таких напрямках: туберкульоз та ВІЛ/СНІД; пташиний грип, рак, серцево-судинні захворювання та цукровий діабет; тютюнопаління; здоров'я матері і дитини; безпека продуктів харчування; психічне здоров'я; безпека крові.
Заходи, що здійснюють у рамках співробітництва України з ВООЗ, узгоджуються з її національними пріоритетами та стратегіями у галузі охорони здоров'я, враховують специфіку ситуації у цій галузі в країні та особливості національної системи охорони здоров'я.
У 1991 році, згідно з рекомендаціями ВООЗ (ООН), Україна першою з колишніх радянських республік скасувала кримінальне покарання за мужолозтво — статеві стосунки між чоловіками (Стаття 122, частина 1, Кримінальний Кодекс УРСР).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.unbrussels.org/world-health-organization-who/
- ↑ а б в About WHO — Всесвітня організація охорони здоров'я.
- ↑ Funds, Programmes, Specialized Agencies and Others — Організація Об'єднаних Націй.
- ↑ а б в г д е Multilingualism and WHO — Всесвітня організація охорони здоров'я.
- ↑ http://www.un.org/en/ecosoc/about/pdf/ecosoc_chart.pdf
- ↑ Руководство ВОЗ. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Процитовано 2018-10-28.
- ↑ Executive Board. World Health Organization (en-GB). Процитовано 2018-10-28.
- ↑ Executive Board. World Health Organization (en-GB). Процитовано 2018-10-28.
- ↑ Руководство ВОЗ. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Процитовано 2018-10-28.
- ↑ http://www.who.int/dg/en/index.html
- ↑ Биография д-ра Тедроса Адханома Гебрейесуса. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Процитовано 2018-10-28.
- ↑ Tedros Adhanom. Wikipedia (en). 2018-10-24. Процитовано 2018-10-28.
- ↑ Election process for the WHO Director-General 2017. WHO.
- ↑ W.H.O. Elects Ethiopia’s Tedros as First Director General From Africa. The New York Times. MAY 23, 2017.
- ↑ Новий очільник ВООЗ заявив, що домагатиметься загального медичного страхування. УНІАН. 25 травня 2017.
- ↑ Европейское региональное бюро. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Процитовано 2018-10-28.
- ↑ Zsuzsanna Jakab, WHO Regional Director for Europe [1] (англ.)
- ↑ WHO global health days
- ↑ Офіційна сторінка сайту ООН «Международные дни»
- ↑ Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017
Джерела та література[ред. | ред. код]
- М. В. Знаменська. Всесвітня організація охорони здоров'я // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 648. — ISBN 966-00-0734-5.
- Всесвітня організація охорони здоров'я — на сайті Постійного представництва України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві
- Ольга Скрипник. Хто кому підклав свиню // Дзеркало тижня, № 3 (782), 30 січня 2010
- Офіційний сайт.
Посилання[ред. | ред. код]
- Всесвітня організація охорони здоров'я // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1.
- Левашова І.Г Всесвітня організація охорони здоров'я //Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних ; Нац. фармац. ун-т України. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — Київ: МОРІОН, 2010. — 1632 с., 16 арк. іл. — 2 000 екз. — ББК 52.8Я-20. — УДК 615(031). — ISBN 978-966-2066-34-0
