Всесвітня організація охорони здоров'я
Всесві́тня організа́ція охоро́ни здоро́в'я (ВООЗ, англ. World Health Organization (WHO) — спеціалізована установа Організації об'єднаних націй, яка опікується проблемами охорони здоров'я у світовому масштабі. Штаб-квартиру розташовано в Женеві (Швейцарія).
До складу ВООЗ на 2020 рік входить 194 країни[17]. Організація має шість напівавтономних офісів та 150 звичайних офісів по всьому світу. Всі країни-учасниці організації платять щорічні внески до ВООЗ, на які організація провадить діяльність.
1945 року на конференції у Сан-Франциско вирішено створити міжнародну організацію з питань охорони здоров'я. 1946 року Міжнародна конференція охорони здоров'я, яка проходила у Нью-Йорку, схвалила Статут ВООЗ.
День набуття чинності Статуту ВООЗ — 7 квітня 1948 р. — вважають Днем заснування цієї організації і щорічно відзначають як Всесвітній день здоров'я[18].
Структура та функції[ред. | ред. код]
Всесвітня асамблея охорони здоров'я (ВАОЗ) — найвищий керівний орган ВООЗ, щорічно у травні проводить сесії, зазвичай у Женеві. Виконавча рада (комітет)— виконавчий орган ВООЗ — до складу якої входить 34 технічно кваліфіковані члени[19]. Виконавча рада проводить свої сесії двічі на рік[19]. Члени Комітету обираються строком на три роки. Основна сесія Комітету, на якій узгоджується порядок денний майбутньої сесії Асамблеї охорони здоров'я та приймаються резолюції для представлення Асамблеї охорони здоров'я, проводиться в січні, а інша, менш тривала сесія, проводиться в травні, відразу ж після Асамблеї охорони здоров'я, для розгляду адміністративних питань.[17]
Генеральний директор ВООЗ до 2017 року — доктор Маргарет Чен (КНР), обрана на другий термін строком з 1 липня 2012 р. до 30 червня 2017 року[20]. З 1 липня[21] новим генеральним директором ВООЗ став доктор Тедрос Аданом Гебреісус, який був міністром охорони здоров'я Ефіопії у 2005—2012 р.[22][23][24]
Головна мета ВООЗ — сприяння забезпеченню охорони здоров'я населення усіх країн світу. Текст Статуту ВООЗ можна коротко сформулювати як «Право на здоров'я». ВООЗ координує міжнародне співробітництво з метою розвитку й удосконалення систем охорони здоров'я, викорінення та зменшення тягарю інфекційних захворювань, в тому числі, боротьби з поширенням СНІДу, впровадження у світових масштабах імунізації від тяжких інфекційних хвороб, координації фармацевтичної діяльності країн-членів тощо. Впродовж останніх років завдяки зусиллям ВООЗ питання охорони здоров'я стали пріоритетом у політичному порядку денному світу. Їх почали обговорювати на найважливіших політичних форумах, до цієї галузі залучають нові фінансові ресурси.
Функції ВООЗ поділяють на дві категорії: нормативна діяльність (здійснює переважно штаб-квартира) та технічне співробітництво (здійснюють регіональні та державні бюро). З метою повнішого врахування регіональних пріоритетів у галузі охорони здоров'я та забезпечення тіснішого зв'язку з потребами національних систем охорони здоров'я головну діяльність ВООЗ здійснюють її шість регіональних бюро та представництва ВООЗ у країнах.
До Європейського регіону ВООЗ входять 53 країни[25], у тому числі й Україна. Європейське регіональне бюро (ЄРБ) ВООЗ, розташоване у Копенгагені (Данія), упродовж 2000—2010 років очолював Регіональний директор Марк Данзон (Франція). З 1 лютого 2010 р. Регіональним директором є Жужанна Якаб (угор. Zsuzsanna Jakab) з Угорщини, у якої з 1 лютого 2015 триває другий п'ятирічний термін перебування на посаді[26].
2009 року до Постійного комітету Європейського бюро ВООЗ обрали представника України — професора Олесю Гульчій.
Глобальні кампанії[ред. | ред. код]
Глобальні кампанії з охорони здоров'я мають значний потенціал для підвищення обізнаності та покращення розуміння щодо питань, пов'язаних зі здоров'ям, орієнтовані для мобілізації підтримки на самих різних рівнях — від окремих спільнот до всього світу.
Протягом календарного року Всесвітня організація охорони здоров'я проводить багато кампаній, зокрема — відзначає низку всесвітніх днів, пов'язаних з конкретними проблемами і станом здоров'я — від хвороби Альцгеймера до зоонозів.
Особливу увагу ВООЗ приділяє семи дням і одному тижню, які, на вимогу держав-членів ВООЗ, визнані офіційними глобальними кампаніями охорони здоров'я:
- Всесвітній день боротьби проти туберкульозу, 24 березня;
- Всесвітній день здоров'я, 7 квітня;
- Всесвітній тиждень імунізації, останній тиждень квітня;
- Всесвітній день боротьби з малярією, 25 квітня;
- Всесвітній день без тютюну, 31 травня;
- Всесвітній день донора крові 14 червня;
- Всесвітній день боротьби з гепатитом, 28 липня;
- Всесвітній день боротьби зі СНІДом, 1 грудня.[27]
Щорічно 10 жовтня відзначається також Всесвітній день психічного здоров'я, який внесено ООН до переліку міжнародних днів ООН.[28]
Критика[ред. | ред. код]
ВООЗ бере участь у боротьбі з пандемією коронавірусної хвороби Covid-19, яка спалахнула в грудні-січні 2019—2020 років, а в середині квітня інфікувала щонайменше 2 млн людей[29]. Деякі з лідерів-країн, зокрема Дональд Трамп на посаді президента США, з березня 2020-го почав критикувати діяльність організації, звинувачуючи її в поганому інформуванні світової спільноти щодо небезпек вірусу, упередженість на користь Китаю та масштабів його поширення[30].
Так, 15 квітня 2020-го Трамп прийняв рішення про припинення фінансування організації з боку США. 2019 року ВООЗ отримала від США $400 млн, що склало 15 % її бюджету, згідно рішення Трампа, буде заморожено фонди ВООЗ, що є агенцією ООН на термін 60-90 днів для аналізу її діяльності[31].
Позицію Трампа підтримав австралійський прем'єр-міністр Скотт Моррісон, зокрема щодо підтримки організацією рішення Китаю про повторне відриття ринків з продажу живих диких тварин, яких забивають там же для споживання у їжу.
Натомість глава парламенту ЄС Жозеп Боррель не погодився з цим рішенням, заявивши, що для нього немає жодних причин[32]. Китай виділив на роботу ВООЗ 20 млн $ у березні та додатково виділяє 30 млн у квітні 2020-го[33].
Остаточний вихід США з ВООЗ було заплановано на 6 липня 2021 року[34].
ВООЗ та Україна[ред. | ред. код]
Співробітництво України з ВООЗ — одна з важливих складових її міжнародного співробітництва з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина України на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49 Конституції України). Особливого значення таке співробітництво набуває в умовах світу, що глобалізується.
Україна — член ВООЗ з 1948 р. (3 квітня 1948 р. приєдналась до Статуту ВООЗ). З 1950 по 1991 рік — період неактивного членства України у цій організації через перебування у складі СРСР. Поновила своє членство у 1992 році одночасно з відновленням незалежності.
- Дата набуття Україною членства: 1948 (членство поновлено у 1992)
- Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Підписання Угоди Урядом УРСР — 22.07.1946, приєднання до Статуту ВООЗ -07.04.1948
- Статус членства: Повноправний член
- Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску, погашення заборгованості
- Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Загальний фонд Державного бюджету України
- Вид валюти фінансових зобов'язань: Долар США, Швейцарський франк
- Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 229 930,00 дол. США та 217 974,00 шв. фр.
- Обсяг невиконаних Україною у попередні роки фінансових зобов'язань: 23 755 532 дол. США
- Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство закордонних справ України;
- Представництво в Україні: Бюро співробітника ВООЗ: Київ, вул. Боричів Тік, 30.[35]
Підходи ВООЗ, згідно з якими здоров'я розглядають водночас як ресурс і мету розвитку та ключ до процвітання, відповідає принципам державної політики України у соціально-економічній галузі. Основні завдання ВООЗ та стратегічні напрямки їх реалізації відповідають інтересам України, більшість загальних пріоритетів організації збігається з пріоритетами, визначеними Урядом України.
Співробітництво України з ВООЗ здійснюється переважно через Європейське регіональне бюро відповідно до рамкових (2-річних) угод, що укладені між Україною та ЄРБ. В угодах визначені пріоритетні напрямки співробітництва, на які скеровують кошти, що виділяють з основного бюджету ВООЗ на підтримку заходів на рівні країни.
Україна зацікавлена у використанні потенціалу та накопиченого ВООЗ міжнародного досвіду, а також залученні через її канали міжнародної допомоги для розв'язання проблем, у першу чергу, на таких напрямках: туберкульоз та ВІЛ/СНІД; пташиний грип, рак, серцево-судинні захворювання та цукровий діабет; тютюнопаління; здоров'я матері і дитини; безпека продуктів харчування; психічне здоров'я; безпека крові.
Заходи, що здійснюють у рамках співробітництва України з ВООЗ, узгоджуються з її національними пріоритетами та стратегіями у галузі охорони здоров'я, враховують специфіку ситуації у цій галузі в країні та особливості національної системи охорони здоров'я.
1991 року за рекомендаціями ВООЗ (ООН), Україна першою з колишніх радянських республік скасувала кримінальне покарання за статеві стосунки між чоловіками (с. 122, ч. 1, КК УРСР).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.unbrussels.org/world-health-organization-who/
- ↑ https://web.archive.org/web/20210829204533/https://www.geneve-int.ch/fr/organisation-mondiale-de-la-sant-oms-1
- ↑ https://www.who.int/es/about
- ↑ https://www.who.int/ru/about
- ↑ Funds, Programmes, Specialized Agencies and Others — Організація Об’єднаних Націй.
- ↑ Саттон К., Субер П. Society Open Access Research (SOAR) Catalog — 2007.
- ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ About WHO — World Health Organization Archive.
- ↑ Acerca de la OMS — Всесвітня організація охорони здоров'я.
- ↑ а б Архів преси 20 століття (нім.) — 1908.
- ↑ About WHO — Всесвітня організація охорони здоров'я.
- ↑ https://www.stm-assoc.org/membership/our-members/
- ↑ а б в г д е Multilingualism and WHO — Всесвітня організація охорони здоров'я.
- ↑ http://www.who.int/dg/tedros/biography/en/
- ↑ https://wikimediafoundation.org/news/2020/10/22/world-health-organization-and-wikimedia-foundation-expand-access/
- ↑ http://www.un.org/en/ecosoc/about/pdf/ecosoc_chart.pdf
- ↑ а б Руководство ВОЗ. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
- ↑ History. www.who.int (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ а б Executive Board. World Health Organization (en-GB). Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 3 грудня 2012.
- ↑ Биография д-ра Тедроса Адханома Гебрейесуса. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
- ↑ Election process for the WHO Director-General 2017. WHO. Архів оригіналу за 2 червня 2017.
- ↑ W.H.O. Elects Ethiopia’s Tedros as First Director General From Africa. The New York Times. MAY 23, 2017. Архів оригіналу за 13 липня 2017.
- ↑ Новий очільник ВООЗ заявив, що домагатиметься загального медичного страхування. УНІАН. 25 травня 2017.
- ↑ Европейское региональное бюро. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
- ↑ Zsuzsanna Jakab, WHO Regional Director for Europe [1] [Архівовано 11 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ WHO global health days. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ (рос.)Офіційна сторінка сайту ООН «Международные дни» [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Коронавирус карта мира онлайн. Мировая карта распостранения Covid-19. monitorcovid19.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Час-Тайм. Трамп зупиняє фінансування ВООЗ – подробиці, реакції (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Трамп припиняє фінансування ВООЗ, закидаючи їй упередженість на користь Китаю. VOA (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ В ЄС прокоментували рішення Трампа призупинити фінансування ВООЗ. Новинарня (укр.). 15 квітня 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Китай виділить 30 млн доларів ВООЗ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Стало відомо, коли США офіційно вийдуть з ВООЗ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- М. В. Знаменська. Всесвітня організація охорони здоров'я [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 648. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Всесвітня організація охорони здоров'я [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.] — на сайті Постійного представництва України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві (архів)
- Ольга Скрипник. Хто кому підклав свиню // Дзеркало тижня, № 3 (782), 30 січня 2010
Посилання[ред. | ред. код]
- (англ.)Офіційний сайт ВООЗ [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.].
- Всесвітня організація охорони здоров'я [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Світова організація охорони здоров'я // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Всесвітня організація охорони здоров'я [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
|
