Всесвітня організація охорони здоров'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ВООЗ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всесвітня організація охорони здоров'я
Регіональні представництва ВООЗ:
   Американське: Вашингтон, США
   Південно-Середземне: Каїр, Єгипет
   Європейське: Копенгаген, Данія
   Південно-Східне Азійське: Нью-Делі, Індія
   Західне тихоокеанське: Маніла, Філіппіни

Всесві́тня організа́ція охоро́ни здоро́в'я (ВООЗ, англ. World Health Organization (WHO)) — спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка опікується проблемами охорони здоров'я у світовому масштабі. Штаб-квартира розташована у Женеві. До складу ВООЗ на 2016 рік входить 194 країни.

1945 року на Конференції у Сан-Франциско ухвалене рішення щодо створення міжнародної організації з питань охорони здоров'я. 1946 року Міжнародна конференція охорони здоров'я, яка проходила у Нью-Йорку, схвалила Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

День набуття чинності Статуту ВООЗ — 7 квітня 1948 р. — вважають Днем заснування цієї організації і щорічно відзначають як Світовий день здоров'я.

Структура та функції організації[ред. | ред. код]

Всесвітня асамблея охорони здоров'я (ВАОЗ) — вищий керівний орган ВООЗ, щорічно (у травні) проводить свої сесії, зазвичай у Женеві. Виконавча рада — виконавчий орган ВООЗ — до складу якої входить 52 країни, проводить свої сесії двічі на рік (у січні та травні).

Генеральний директор ВООЗ — доктор Маргарет Чен (КНР), обрана на другий термін строком від 1 липня 2012 р. по 30 червня 2017 року[1]. З 1 червня новим генеральним директором ВООЗ стає доктор Тедрос Адханом Гебрейєсус[en], який був міністром охорони здоров'я Ефіопії у 2005-2012 р.[2][3][4]

Головна мета ВООЗ — сприяння забезпеченню охорони здоров'я населення усіх країн світу. Текст Статуту ВООЗ можна коротко сформулювати як «Право на здоров'я». ВООЗ координує міжнародне співробітництво з метою розвитку й удосконалення систем охорони здоров'я, викорінення та зменшення тягарю інфекційних захворювань, в тому числі, боротьби з поширенням СНІДу, впровадження у світових масштабах імунізації від тяжких інфекційних хвороби, координації фармацевтичної діяльності країн-членів тощо. Впродовж останніх років завдяки зусиллям ВООЗ питання охорони здоров'я стали пріоритетом у політичному порядку денному світу. Їх почали обговорювати на найважливіших політичних форумах, до цієї галузі залучають нові фінансові ресурси.

Функції ВООЗ поділяють на дві категорії: нормативна діяльність (здійснює переважно штаб-квартира) та технічне співробітництво (здійснюють регіональні та державні бюро). З метою повнішого врахування регіональних пріоритетів у галузі охорони здоров'я та забезпечення тіснішого зв'язку з потребами національних систем охорони здоров'я головну діяльність ВООЗ здійснюють її шість регіональних бюро та представництва ВООЗ у країнах.

До Європейського регіону ВООЗ входять 52 країни, в тому числі й Україна. Європейське регіональне бюро (ЄРБ) ВООЗ розташоване у Копенгагені (Данія), очолює його Регіональний директор. 1 лютого 2005 р. розпочався другий (п'ятирічний) термін перебування на цій посаді доктора Марка Данзона (Франція).

У 2009 році до Постійного комітету Європейського бюро ВООЗ обрали представника України — професора Олесю Гульчій.

Глобальні кампанії з охорони здоров'я[ред. | ред. код]

Глобальні кампанії з охорони здоров'я мають значний потенціал для підвищення обізнаності та покращення розуміння щодо питань, пов'язаних зі здоров'ям, орієнтовані для мобілізації підтримки на самих різних рівнях - від окремих спільнот до всього світу. Протягом календарного року Всесвітня організація охорони здоров'я проводить багато кампаній, зокрема – відзначає низку всесвітніх днів, пов'язані з конкретними проблемами і станами здоров'я - від хвороби Альцгеймера до зоонозів.

Особливу увагу ВООЗ приділяє семи дням і одному тижню, які, на вимогу держав-членів ВООЗ, визнані офіційними глобальними кампаніями охорони здоров'я:

Щорічно 10 жовтня відзначається також Всесвітній день психічного здоров'я, який внесено ООН до переліку міжнародних днів ООН.[6] (рос.)

ВООЗ та Україна[ред. | ред. код]

Співробітництво України з ВООЗ — одна з важливих складових її міжнародного співробітництва з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина України на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49 Конституції України). Особливого значення таке співробітництво набуває в умовах світу, що глобалізується.

Україна — член ВООЗ з 1948 р. (3 квітня 1948 р. приєдналась до Статуту ВООЗ). З 1950 по 1991 рік — період неактивного членства України у цій організації через перебування у складі СРСР. Поновила своє членство у 1992 році одночасно з відновленням незалежності.

  • Дата набуття Україною членства: 1948 р. (членство поновлено у 1992 р.)
  • Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Підписання Угоди Урядом УРСР - 22.07.1946, приєднання до Статуту ВООЗ -07.04.1948
  • Статус членства: Повноправний член
  • Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску, погашення заборгованості
  • Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Загальний фонд Державного бюджету України
  • Вид валюти фінансових зобов'язань: Долар США, Швейцарський франк
  • Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 229 930,00 дол. США та 217 974,00 шв.фр.
  • Обсяг невиконаних Україною у попередні роки фінансових зобов'язань: 23 755 532 дол. США
  • Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство закордонних справ України;
  • Представництво в Україні: Бюро співробітника ВООЗ: Київ, вул. Боричів Тік, 30.[7]

Підходи ВООЗ, згідно з якими здоров'я розглядають водночас як ресурс і мету розвитку та ключ до процвітання, відповідає принципам державної політики України у соціально-економічній галузі. Основні завдання ВООЗ та стратегічні напрямки їх реалізації відповідають інтересам України, більшість загальних пріоритетів організації збігається з пріоритетами, визначеними Урядом України.

Співробітництво України з ВООЗ здійснюється переважно через Європейське регіональне бюро відповідно до рамкових (2-річних) угод, що укладені між Україною та ЄРБ. В угодах визначені пріоритетні напрямки співробітництва, на які скеровують кошти, що виділяють з основного бюджету ВООЗ на підтримку заходів на рівні країни.

Україна зацікавлена у використанні потенціалу та накопиченого ВООЗ міжнародного досвіду, а також залученні через її канали міжнародної допомоги для розв'язання проблем, у першу чергу, на таких напрямках: туберкульоз та ВІЛ/СНІД; пташиний грип, рак, серцево-судинні захворювання та цукровий діабет; тютюнопаління; здоров'я матері і дитини; безпека продуктів харчування; психічне здоров'я; безпека крові.

Заходи, що здійснюють у рамках співробітництва України з ВООЗ, узгоджуються з її національними пріоритетами та стратегіями у галузі охорони здоров'я, враховують специфіку ситуації у цій галузі в країні та особливості національної системи охорони здоров'я.

У 1991 році, згідно з рекомендаціями ВООЗ (ООН), Україна першою з колишніх радянських республік скасувала кримінальне покарання за мужолозтво — статеві стосунки між чоловіками (Стаття 122, частина 1, Кримінальний Кодекс УРСР).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.who.int/dg/en/index.html
  2. ↑ Election process for the WHO Director-General 2017. WHO. 
  3. ↑ W.H.O. Elects Ethiopia’s Tedros as First Director General From Africa. The New York Times. MAY 23, 2017. 
  4. ↑ Новий очільник ВООЗ заявив, що домагатиметься загального медичного страхування. УНІАН. 25 травня 2017. 
  5. ↑ WHO global health days
  6. ↑ Офіційна сторінка сайту ООН «Международные дни»
  7. ↑ Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Всесвітня_організація_охорони_здоров%27я&oldid=21266520