Англійська шпилька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Англійська шпилька.

Англійська шпилька[1], діал. аґра́фка[2], ґра́фка[3] (від пол. agrafka < фр. agrafe) — різновид шпильки, в якій вістря голки накривається кришкою для захисту від випадкового уколу. Кришка англійської шпильки утримується сформованою зі стрижня шпильки пружиною і має форму, розраховану на легке розстібання.

Історія[ред. | ред. код]

Пристосування, функціонально подібні сучасним англійським шпильок, використовувалися ще більше трьох тисячоліть тому, вперше з'явившись у праіндоєвропейських народів Причорномор'я. У III тисячолітті до нашої ери шумери — цивілізація, що існувала на південному сході Межиріччя в IV—III тисячоліттях до нашої ери, — вже використала шпильки, виготовлені із заліза і кістки. А в XIII столітті до нашої ери древні римляни скріплювали тоги шпилькою, яка називалася «фібулою» (металева застібка для одягу, яка слугувала прикрасою).

У Середньовіччі в Європі вчені відчувають брак в інструменті для кріплення аркушів паперу. До того часу зшивати папір вже було незручно через зростаючі обсяги роботи. Тоді й з'являються машини для виробництва шпильок. Шпильки виготовляли шляхом розтягування металевих брусків в дріт. Потім його пропорційно розрізали і прикріплювали металеву головку до кожного відрізку.

У нинішньому вигляді англійську шпильку винайшов американський інженер Волтер Хант 10 квітня 1849 року. Права на її використання були спішно продані за 400 $ (близько 10000 $ в цінах на 2008 рік), щоб сплатити борг Ханта в розмірі 15 $ (патент (США) #6,281 від 10 квітня 1849).

Проте в ті часи патент не завжди захищав винахідника. Вже восени того ж року заповзятливий британець (Чарльз Роулі) запатентував аналог шпильки Ханта у себе на батьківщині. Тому тепер у всьому світі цю шпильку називають «англійською».

Англійська шпилька може бути елементом декоративних предметів туалету: брошок, нагрудних знаків тощо.

Нецільове використання «англійської» шпильки[ред. | ред. код]

Укол шпилькою здатний зняти судому м'язів, деякі плавці прикріплюють шпильку до плавок при купанні. «Англійська» шпилька в цьому випадку зручна тому, що не може поранити власника при такому способі зберігання.

Забобонні люди вважають «англійську» шпильку простим, але надійним амулетом від пристріту.

Як панк-атрибутика шпильки стали використовувати британські та американські виконавці з 70-х років.

Багато митців використовують шпильки для прикрас, або модних аксесуарів. Шпильки виготовляють із золота і срібла, прикрашають стразами і коштовними каменями.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шпилька // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Аґрафка // Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П. С. . 2001.
  3. Українські Карпати/Словник