Англійський пойнтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Англійський пойнтер

Англійський пойнтер англ. English Pointer — порода собак

Історія породи[ред.ред. код]

Пойнтер був виведений у вісімнадцятому столітті в Англії від гладкошерстої лягавої з додаванням крові французьких та італійських гладкошерстих лягавих, а пізніше й крові англійських лисогінних гончаків фоксгаундів. До Англії собаки потрапили з Португалії та Іспанії. З англійської назва породи переводиться як «вказуючий». Ці собаки роблять стійку перед дичиною, тобто, побачивши її, відразу вказують господареві куди потрібно дивитися. У цих собак уже в щенячому віці зявляється інстинкт мисливця.

З початку організації першої виставки в Росії (1875 р.) велася організована племінна робота з пойнтерами. В Росії пойнтер з'явився в середині двадцятого сторіччя. До першої світової війни паралельно з успішним розведенням пойнтерів, порода в Росії часто поповнювалася ввезенням видатних представників породи з Англії, Франції, Бельгії та Швеції. У Радянському Союзі завдяки селекції, яка поставила за мету поєднати досконалість екстер'єра з високими мисливськими якостями, порода досягла дуже високого рівня.

Стандарт пойнтера[ред.ред. код]

Пойнтер — короткошерстий лягавий собака, вищесереднього зросту. Дуже стрункий, міцної сухої конституції, з добре розвиненим кістяком та з пружною, що чітко виступає, мускулатурою. Характерні риси — висока постава голови, прямий енергійний хвіст у вигляді прутика. Пошук на полюванні пойнтер завжди здійснює швидким, енергійним галопом по будь-якому грунту, стрибок пойнтера високий і плавний. Стійка завжди в напруженій позі з витягнутим горизонтально або злегка зігнутим хвостом. Припадання до землі породі невластиве. Пойнтер — сміливий, темпераментний, енергійний собака. На ногах високий. Загривок виділяється над спиною на 1 — 2 сантиметри. Висота в загривку у псів 57-65 см, у сук 54-63 см. Менший зріст — недолік, більший від вказаного — допустимий, але не бажаний. Індекс розтягнутості у псів 100–104, у сук 102–106 сантиметрів.

Забарвлення[ред.ред. код]

Одноколірне: чорне, польове чи кавове; або двоколірне: чорно-рябе, кавово-рябе, червоно-рябе, жовто-рябе. При двоколірному забарвленні — на білому фоні плями та крап. При суцільному забарвленні допускаються білі плями на морді, грудці, шиї і кінчиках лап.

Бронзовий відтінок допустимий на морді у чорних собак та собак кавового кольору. Забарвлення кінчика носа, повік і губ повинне бути при всіх забарвленнях в тон їм або темнішим, аж до чорного. Недоліками вважаються світлі, різкі підпалини у собак кавового кольору і рідко спостережуване триколірне забарвлення шерсті. Вадою вважається і суцільно-біле і чорно-підпале забарвлення.

Шерсть[ред.ред. код]

Шерсть коротка, щільно прилегла до тіла. Волосся блискуче і пружне. На шиї, тулубі та хвості довжина волосини 10 — 13 мм, на голові, вухах та на передніх частинах лап волосся коротше. На голові, морді, особливо на вухах, волосся тонке і шовковисте. Темні волоски зазвичай коротші, ніж білі.

Недоліки: груба шерсть, подовжена шерсть, рідка шерсть, підвіс на хвості а також на задньому боці стегон.

Шкіра, мускулатура і кістяк[ред.ред. код]

Шкіра тонка і еластична, без складок; мускулатура добре розвинена, пружна, суха, чітко виділяється; кістяк міцний, але не грубий.

Голова[ред.ред. код]

Помірно довга, покрита тонкою шкірою, суха, рельєфна. Надбрівні дуги дуже розвинені і утворюють між лобом і мордою різкий перехід, дуже характерний для породи. Черепна коробка помірно довга, ширина в лобовій і потилично-тім'яній частині — однакова. Потиличний горб чітко але не різко виділяється. Майже плоска і досить широка між вухами голова, в лобовій частині чітко ділиться на дві половини трикутною западиною між надбрівними дугами. Скроневі западини заповнені опуклою мускулатурою. Вилиці чітко виділені, але не занадто. Морда помірно довга суха в профіль прямокутна і тупа, при погляді зверху — неширока, без помітного звуження до мочки носа. Мочка носа широка з досить широко відкритими ніздрями. Губи тонкі, м'які, верхні трохи звішуються за нижню щелепу і в профіль утворюють тупий кінець морди з закругленим нижнім кутом, а в кутку рота, звисаючи, утворюють невелику складку.

Недоліки: слабовираженний перелом, злегка загострена морда, часткова депігментація мочки носа, занадто опуклий лоб, легка горбоносість.

Вади: клиноподібна голова, відсутність перелому, різка горбоносість.

Вуха[ред.ред. код]

Висячі, високо посаджені (вище рівня очей), тонкі, м'які, з чітко видними кровоносними судинами, рухливі, трикутної форми з округленими кінцями; передніми краями щільно прилягають до вилиць, в спокійному стані висять легкою складкою, звішуючись трохи нижче щелепи. Недоліки: вуха, що не прилеглі переднім краєм до вилиць, на хрящі, різко відстовбурчені ззаду, низькопосаджені, великі, важкі, товсті.

Очі[ред.ред. код]

Середньої величини з прямим розрізом повік; круглі, не запавші і не на викоті. Колір очей в тон або темніший ніж плями.

Недоліки: запалі або витрішкуваті, внутрішнє віко, що прикриває частину очей, голі повіки, світлі повіки, світлоокі собаки.

Вади: двоколірність (неоднаковий колір очей), косий розріз очей, вивернуті повіки, заворот повік всередину.

Зуби[ред.ред. код]

Білі, міцні, добре розвинені, щільно прилягають. Прикус ножицеподібний.

Шия[ред.ред. код]

Високо поставлена, з'єднана під тупим кутом з головою. Довга, суха, мускулиста, з опуклою верхньою лінією, без звисаючих складок шкіри. Від голови до загривка шия поступово потовщується, плавно переходячи в загривок і плечі. Від голови шия чітко відділяється потиличних виступом. Недоліки: усі відхилення від зазначених норм.

Грудка[ред.ред. код]

Глибока і потужна, в поперечнгому перерізі овальної форми, опущена до ліктів. Спереду дещо завужена,а в задній частині ширша. Несправжні ребра довгі і округло вигнуті. Передній виступ грудної кістки чітко виділяється. Нижня лінія грудей опукло вигнута, округло і плавно переходить в лінію живота, без різкого підйому.

Будь-яке відхилення від зазначених норм є недоліком. При сильній вираженості — вадою.

Спина[ред.ред. код]

Широка, мускулиста, міцна, пряма.

Недоліки: м'яка або така, що злегка горбиться.

Вади: провисла, горбата.

Поперек[ред.ред. код]

Широкий, мускулистий, короткий, злегка опуклий, що у псів помітніше, ніж у сук. Прямий поперек у сук допустимий, у псів є недоліком.

Вади: різхко горбатий, довгий.

Круп[ред.ред. код]

Довгий, широкий, опуклий, злегка похилий.

Недоліки: короткий горизонтальний або надміру скошений.

Вади: сильна скошеність.

Живіт[ред.ред. код]

Добре підібраний, не випирає через короткий і підтягнутий пах.

Недоліки: пузатість.

Передні кінцівки[ред.ред. код]

При огляді спереду — прямі і паралельні. Плечі м'язисті, помірно косі (кут плечолопаткового зчленування близько 100 °). Ліктьові відростки сильно розвинені і спрямовані строго назад. Передпліччя довге, в розрізі овальне. Довжина ніг до ліктя становить: у псів — близько 55-56%, у сук — 52-54% від висоти в загривку. Зап'ястя видимого потовщення не утворюють. П'ястки довгі, злегка похилі.

Задні кінцівки[ред.ред. код]

При огляді ззаду — прямі і паралельні, збоку — з добре вираженими кутами з'єднань. Розставлені трохи ширше ніж передні ноги, особливо у сучок. Гомілка довга. Скакальний суглоб добре розвинений і п'яткова кістка різко виражена

Недоліки: прямовата постава кінцівок, короткі гомілки, дещо зближені скакальні суглоби, шаблистість.

Вади: ті ж відхилення від норми, але різко виражені. Зайві пальці.

Лапи[ред.ред. код]

Овальної форми, пальці тісно стиснуті, кігті направлені до землі. Недоліки: пласкі лапи

Хвіст (прут)[ред.ред. код]

Гнучкий, пружний, сухий, рухливий, посаджений досить високо, поступово тоншає до кінця. Плавно продовжує лінію попереку — крупа і прямує не вище від рівня спини. По довжині не досягає скакального суглоба на 2-3 см. Недоліки: довший або коротший встановленого стандартом, занадто тонкий або грубий, млявий, злеггка шаблевидний. Вади: різка серповидність, злам в будь-якому місці.

Інше[ред.ред. код]

Тривалість життя: 12-14 років (деякі живуть і більше). Послід: 5-7 цуценят (в середньому 6).

Група: Кімнатно-декоративна

Ким визнана: CKC, FCI, AKC, UKC, ANKC, NKC, NZKC, APRI, ACR. Линька: легка.

FCI Стандарт породи № 1 /07.09.1998/.

Характер пойнтера[ред.ред. код]

Англійські пойнтери - слухняні собаки. Завдяки ласкавому і спокійному ставленню до господаря пойнтерів визнали ідеальними компаньйонами для людей. Вони добре грають з дітьми і не проявляють агресії відносно інших собак.

Пойнтери відомі своєю дружелюбністю і готовністю ладнати зі всіма членами сім'ї. Порода відноситься до розряду аристократичних.

Пойнтер — сміливий і темпераментний собака. Досить енергійний, витривалий, азартний. Дуже гордий. Пойнтер потребує постійного руху, тому цю породу необхідно часто і довго вигулювати. Пойнтер — хороший компаньйон для будь-якого спортсмена. Ця порода відома своєю відданістю господарям.

Хвороби пойнтерів[ред.ред. код]

Пойнтери — собаки з рівнем здоров'я вище ереднього. Вони найбільш схильні до таких захворювань:

  • Дисплазія кульшового суглоба
  • Артрит
  • Епілепсія
  • Шкірьні захворювання
  • Глухота
  • Катаракта
  • Паннус (хронічний поверхневий кератит)
  • Дисплазія рогівки ока
  • Прогресивна атрофія сітківки ока

Догляд за пойнтером[ред.ред. код]

Догляд за пойнтером складається з одного-двох розчісувань щіткою за тиждень. Шерсть у пойнтера досить жорстка, тому їм подобається хороший масаж. Гумова рукавичка допомагає видалити відмертвілу шерсть і помасажувати шкіру собаки.

Необхідно регулярно оглядати шкіру пойнтера, так як ця порода схильна до шкірних захворювань. Пойнтери потребують захисту від бліх і кліщів, а також періодичного обрізання кігтів.

Вуха пойнтера потребують чищення кожні два тижні. Купати собаку потрібно тільки в міру необхідності. Іноді допускається полоскання пойнтера водою, а мильні ванни собакам можна влаштовувати не частіше одного разу на рік. Ця порода легко піддається догляду і дресируванню.

Активність[ред.ред. код]

Пойнтери — активні собаки, які потребують регулярних тренувань і вправ. Недостатня кількість фізичного навантаження може призвести до неспокійної, руйнівної поведінки пойнтера. Їм необхідно приділяти щонайменше дві години в день для вправ. Ця порода потребує м'якого, терплячого дресирування.

Умови проживання[ред.ред. код]

Найкращі умови життя для пойнтера — сільська місцевість чи міський будинок з великим заднім двором чи з парком поруч.

Джерела[ред.ред. код]

Ю. В. Бухатевич «Мисливське собаківництво» , 1993 р.,доповнене видання Журнал «Друг» , 2001

Посилання[ред.ред. код]