Андресюк Борис Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андресюк Борис Павлович
Народився 19 лютого 1956(1956-02-19) (63 роки)
Петропавлівка, Саратський район, Одеська область
Діяльність політик
Alma mater Київський автомобільно-дорожній інститут
Науковий ступінь доктор політичних наук
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2]
Партія СДПУ(о)
Нагороди
Заслужений будівельник України
Україна Народний депутат України
3-го скликання
СДПУ(О) 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
СДПУ(О) 14 травня 2002 25 травня 2006

Бори́с Па́влович Андресю́к (19 лютого 1956, Петропавлівка) — український політик.

Кандидат економічних наук (1995), доктор політичних наук (1998); заступник міністра оборони України (03.2010-04.2012). Директор Департаменту Міністерства оборони України ( 04.2011-07.2013), Завідувач кафедрою суспільних наук, Директор інституту дизайну і реклами Національної Академії керівних кадрів культури і мистецтв (10.2014-т.ч.)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Петропавлівка, Саратський район, Одеська область; одружений; має 2 дочок.

Освіта: Київський автомобільно-дорожній інститут (1984), «Мости і тунелі»; Академія Менеджменту і приватизації (1995, ФРН); док. дис. «Місцеве самоврядування в сучасній Україні (політологічний аналіз)» (Інститут політичних і етносоціальниї досліджень НАНУ, 1998).

  • 1971—1975 — учень Білгород-Дністровського сільськогосподарського технікуму.
  • 1975—1977 — служба в армії.
  • 1978—1987 — прохідник, секретар комітету комсомолу, заступник секретаря парткому, заступник начальника БМУ № 6 «Київметробуду».
  • 1987—1992 — заступник голови, перший заступник голови виконкому Ленінської райради народних депутатів міста Києва.
  • 1992—1995 — Представник Президента України в Старокиївському районі міста Києва; голова Старокиївської райради народних депутатів міста Києва.
  • 1995-05.1998 — голова Старокиївської райдержадміністрації міста Києва і Старокиївська райрада міста Києва.
  • 12.2005-01.2007 — заступник голови, з 01.2007 — голова Громадської ради при Міністерстві оборони України.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Член Координаційної ради з питань місцевого самоврядування (06.-09.1998).

Член СДПУ(О) (1998-12.2004); член Політбюра СДПУ(О) (10.1998-12.2004).

Народний депутат України 3-го склик. 03.1998-04.2002 від СДПУ(О), № 12 в списку. На час виборів: голова Старокиївської райради, голова Старокиївської райдержадміністрації міста Києва. Член фракції СДПУ(О) (з 05.1998, уповноважений представник; заступник голови Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (07.1998-02.2000), голова Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 02.2000).

Народний депутат України 4-го склик. 04.2002-04.2006 від СДПУ(О), № 10 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член СДПУ(О). Член фракції СДПУ(О) (05.2002-12.2004, уповноважений представник з 06.2002), позафракційний (12.2004-05.2005), член фракції НП (з 05.2005), перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 06.2002).

03.2006 канд. в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 50 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член НП.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений будівельник України (1996).

Автор книги «Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи» (1997).Політична трансформація України(1998) Реформування Збройних сил України (2002), численні публікації і статті в українських та зарубіжних ЗМІ.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]