Андре Машіно
 | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 28 червня 1903 | |||||||||||||||||
| Вальдуа, Франція | ||||||||||||||||||
| Смерть | 10 березня 1963 (59 років) | |||||||||||||||||
| Кольмар | ||||||||||||||||||
| Зріст | 164 см | |||||||||||||||||
| Вага | 66 кг | |||||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Франція
| |||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
Андре Машіно (фр. André Maschinot; нар. 28 червня 1903, Вальдуа, Бельфор, Франція — пом. 10 березня 1963, Кольмар, Верхній Рейн, Ельзас, Франція) — французький футболіст, що грав на позиції нападника. Перший гравець, який забив в одному матчі чемпіонату світу два м'ячі.
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
Починав виступи на футбольних полях у команді «Бельфор». Разом з захисником Етьєном Маттле в 1927 році перейшов до «Страсбура», через два сезони — до новоствореного клубу «Сошо». Перший успіх до команди прийшов у 1931 році — здобула перемогу в кубку Пежо, що є одним з попередників загальнонаціонального футбольного чемпіонату.
У 1932 році була створена професіональна ліга і до початку Другої світової війни команда з Франш-Конте була одним із лідерів французького футболу. Як професіонал відіграв п'ять сезонів, по одному разу був чемпіоном і віце-чемпіоном елітного дивізіону французького футболу. Всього провів у лізі 74 матчі (24 голи), у кубку — 20 матчів (20 голів).
За національну команду дебютував 24 квітня 1927 року. У Коломбі зіграли внічию з італійською командою (3:3). Навесні 1930 року провів ще дві гри і потрапив до заявки на світову першість в Уруграї.
На турнір приїхали лише чотири європейських збірних: Бельгії, Румунії, Франції й Югославії. У стартовому матчі групи «А» французи здобули переконливу перемогу над збірною Мексики (4:1). Але в наступних поєдинках зазнали мінімальних поразок від збірних Аргентини і Чилі. У підсумку третє місце, а переможці групи — аргентинці — дійшли до фіналу, де поступилися господарям змагання. Андре Машіно відзначився «дублем» у ворота мексиканського голкіпера Оскара Бонфільйо, у другому матчі отримав пошкодження і в останній грі перебував у резерві.
Досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон Франції (1): 1935
- Віце-чемпіон Франції (1): 1937
- Володар кубка Пежо (1): 1931
Статистика[ред. | ред. код]
Статистика виступів в офіційних матчах:
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | Збірна | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| 1926/27 |  «Бельфур» |
— | — | — | — | — | 1 | 0 |
| 1929/30 | «Сошо» |
— | — | — | — | — | 2 | 0 |
| 1930/31 | «Сошо» |
— | — | — | 6 | 7 | 2 | 2 |
| 1931/32 | «Сошо» |
— | — | — | 3 | 3 | — | — |
| 1932/33 | «Сошо» |
Д-1 | 18 | 9 | 4 | 6 | — | — |
| 1933/34 | «Сошо» |
Д-1 | 26 | 9 | 2 | 2 | — | — |
| 1934/35 | «Сошо» |
Д-1 | 17 | 4 | — | — | — | — |
| 1935/36 | «Сошо» |
Д-1 | 7 | 1 | 2 | 0 | — | — |
| 1936/37 | «Сошо» |
Д-1 | 6 | 1 | — | — | — | — |
| Усього за кар'єру | 74 | 24 | 20 | 20 | 5 | 2 | ||
Статистика виступів на чемпіонатах світу:
група «А»
13 липня 1930 |
| Франція | 4 — 1 | Мексика |
|---|---|---|
Лоран
 19', 40'Машіно 43', 87'
|
Звіт | Карреньйо
70'
|
«Естадіо Посітос» (Монтевідео)
Глядачів: 4 444 |
Франція: Алексіс Тепо, Марсель Ланжіє, Александр Віллаплан (
), Ернест Лібераті, Андре Машіно, Етьєн Маттле, Марсель Пінель, Люсьєн Лоран, Марсель Капелль, Огюстен Шантрель, Едмон Дельфур. Тренер — Рауль Кодрон.
Мексика: Оскар Бонфільйо, Хуан Карреньйо, Рафаель Гутьєррес (), Хосе Руїс, Альфредо Санчес, Луїс Перес, Іларіо Лопес, Діонісіо Мехія, Феліпе Росас, Мануель Росас, Ефраїн Амескуа. Тренер — Хуан Луке.
група «А»
15 липня 1930 |
| Аргентина | 1 — 0 | Франція |
|---|---|---|
Монті
81'
|
Звіт |
«Естадіо Парк Сентрал» (Монтевідео)
Глядачів: 23 409 |
Аргентина: Анхель Боссіо, Франсіско Варальйо, Хосе Делья Торре, Луїс Монті, Хуан Еварісто, Маріо Еварісто, Мануель Феррейра (), Роберто Черро, Рамон Муттіс, Наталіо Перінетті, Педро Суарес. Тренер — Франсіско Оласар.
Франція: Алексіс Тепо, Ернест Лібераті, Андре Машіно, Етьєн Маттле, Марсель Пінель, Марсель Ланжіє, Александр Віллаплан (), Люсьєн Лоран, Марсель Капелль, Огюстен Шантрель, Едмон Дельфур. Тренер — Рауль Кодрон.
Посилання[ред. | ред. код]
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [Архівовано 11 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Французької футбольної федерації (фр.)
- Профіль (фр.) . Pari-Et-Gagne. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
- Профіль (анг.) . EU-Football.info. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2016.
| |||||||
