Андрущак Ія Рафаелівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ія Андрущак
Ія Андрущак
Ія Андрущак
Особисті дані
Повне ім'я Ія Рафаелівна Андрущак
Народження 13 березня 1987(1987-03-13)[1] (37 років)
  Ленінград, РРФСР, СРСР
Зріст 168 см
Вага 61 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Україна ДЮСШ № 1 (Хмельницький)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003—2006 Україна «Легенда» 35 (15)
2007—2011 Україна «Житлобуд-1» 51 (14)
2012—2013 Росія «Кубаночка» 13 (1)
2013—2016 Росія «Зірка-2005» 61 (3)
2017—2018 Україна «Житлобуд-1» 24 (0)
2019—2023 Україна «Житлобуд-2»/«Ворскла» 41 (7)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
2009—2011 Україна «Олімпік» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003—?
2010—2021
Україна Україна U-19
Україна Україна
10 (0)
58 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2023– Україна «Ворскла» (мол.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 08 листопада 2023.

Ія Рафаелівна Андрущак (нар. 13 березня 1987, Санкт-Петербург, СРСР) — колишня українська футболістка, півзахисниця жіночої збірної України. У 2011 та 2013 роках номінувалася на звання найкращої футболістки України. [2][3]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Мати за професією інженер, яка після закінчення вузу в Санкт-Петербурзі переїхала до Хмельницького[4]. Ія почала займатися футболом у чотирнадцять років в хмельницькому ДЮСШ № 1, де її тренером була Олена Михайло[5]. У шістнадцять років вона дебютувала в складі чернігівської «Легенди» в матчі 24 червня 2003 року в Кубку України проти київської «Олександрії» (12:0). Цей поєдинок Андрущак завершила з двома забитими м'ячами[6]. Дебют в Кубку УЄФА відбувся 8 серпня 2006 року в матчі проти кіпрського клубу «АЕК Коккінохоріон» (4:0)[7]. Разом з командою ставала чемпіоном України, двічі срібним призером чемпіонату, а також двічі вигравала і ставала фіналісткою Кубка України.

2007 року Андрущак стала гравцем харківського клубу «Житлобуд-1». Разом з командою чотири рази ставала срібним призером чемпіонату і один раз здобувала перемогу в даному турнірі. Андрущак у складі «Житлобуду» чотири рази вигравала Кубок і один раз ставала його фіналістом[8].

Паралельно з футбольною кар'єрою у «Житлобуді-1», два сезони провела у футзалі у складі «Олімпіка» (Дніпропетровськ), з яким у першому ж сезоні стала срібним призером чемпіонату України[9].

На початку 2012 року, разом з іншою українкою Дарією Воронцовою, стала гравцем «Кубаночки». [5]. Провівши півтора року в краснодарської команді Андрущак перейшла в інший російський клуб «Зірка-2005»[10]. Брала участь в Кубку УЄФА, двічі ставала чемпіоном і срібним призером чемпіонату Росії, тричі вигравала Кубок Росії

Взимку 2017 року Ія повернулася в «Житлобуд-1», з яким стала переможцем зимового чемпіонату та срібним призером чемпіонату України. [11] У грудні 2017 року Андрущак стала послом на фіналі жіночої Ліги чемпіонів, який відбувся в Києві. [12]

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Виступала за збірну України U-19. Дебют відбувся 15 квітня 2003 року в матчі проти Словаччини (5:1). Всього за збірну U-19 провела 10 ігор. [7]

Свій дебютний поєдинок за національну команду провела 24 жовтня 2010 року у матчі проти збірної Росії.

13 квітня 2021 року в рамках євровідбору збірна України зіграла в плей-оф проти збірної Північної Ірландії, але пробитися на головний футбольний форум Європи не вдалося. Одразу після поєдинку у Белфасті Ія Андрущак та Ольга Бойченко оголосили про завершення виступів за національну збірну України.

За свою історію легенда українського жіночого футболу Ія Андрущак зіграла у складі головної команди країни 58 матчів.

Тричі Андрущак виводила команду з капітанською пов’язкою. [13]

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

8 листопада 2023 року полтавська «Ворскла» офіційно оголосила про зміни у тренерському складі своєї юнацької команди, де керівне крісло у тренерському штабі команди U-19 полтавського клубу посіла Ія Андрущак. Ця подія стала історичною в українському футболі, адже це перший в Україні випадок коли чоловічу команду очолила тренер-жінка. [14]

Досягнення[ред. | ред. код]

У футболі[ред. | ред. код]

«Легенда»
«Житлобуд-1»
«Зірка-2005»
«Житлобуд-2»
«Ворскла»

У футзалі[ред. | ред. код]

«Олімп»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Soccerdonna — 2010.
  2. Деснянка вільна № 297 (24.12.2011) [Архівовано 2018-03-12 у Wayback Machine.]
  3. Ирина Зварич — лучший игрок Украины в 2013 году + ФОТО [Архівовано 2018-03-12 у Wayback Machine.]
  4. «Жінки симулюють менше» [Архівовано 2018-03-13 у Wayback Machine.]
  5. а б ПРЕДСТАВЛЯЕМ НОВИЧКОВ КОМАНДЫ [Архівовано 2018-03-13 у Wayback Machine.]
  6. Кубок України з футболу серед жінок 2003 р. Протокол матчу Александрія Київ — Легенда-Чексіл Чернігів [Архівовано 2018-03-13 у Wayback Machine.]
  7. а б Профіль гравчині [Архівовано 13 березня 2018 у Wayback Machine.] на офіційному сайті УЄФА (англ.)
  8. Харьковский «Жилстрой-1» — обладатель Кубка Украины по футболу среди женщин [Архівовано 2018-03-13 у Wayback Machine.]
  9. Чемпионат Украины. 3-й тур [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
    Чемпионат Украины. 10-й тур «Олимпик» — «Беличанка-НПУ» [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
    Заявки команд. Жіночий футзал. Вища ліга 2010/2011 [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  10. 26.08.2015 // Футбольный клуб «Кубаночка» [Архівовано 2018-03-13 у Wayback Machine.]
  11. ТОП-10 событий 2017 года в женском футболе [Архівовано 2018-03-13 у Wayback Machine.]
  12. Андрій Шевченко та Ія Андрущак — амбасадори Ліги чемпіонів [Архівовано 2018-03-13 у Wayback Machine.]
  13. Ольга Бойченко та Ія Андрущак завершують виступи за збірну України. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
  14. Знана українська футболістка Ія Андрущак від сьогодні офіційно очолить чоловічу команду «Ворскла» U-19.

Посилання[ред. | ред. код]